Аннотация

…Одвічні нескінченні суперечки між прагненням суспільства нівелювати особистість та внутрішню свободу, між коханням та бажанням помститися коханню, між мріями жінки створити аеродром – надійний і стабільний, та прагненням чоловіка використати цей аеродром лише як злітну смугу… Ця історія про Германа та Мері – про те, як легко можна втратити кохання і як важко звільнитися потім від нього; про те, як швидко руйнуються, здавалося б, непохитні зовнішні світи, лишаючи порожнечу, і якими міцними інколи виявляються начебто ламкі внутрішні світи героїв… Захоплююча, інколи смішна, інколи сумна книжка, в якій, як і в житті, щастя обов’язково є – бо його не може не бути. Хоча б теоретично.

Аннотация

…Як відомо, коли ти розмовляєш з Богом, то це молитва, а от коли Бог розмовляє з тобою, то це, певне, шизофренія. Так і є: Бог повідомляє, що сьогодні рівно опівдні Рай та Пекло закриваються назавжди. Віднині – жодних надій, ніякого безсмертя…Це історія трьох молодих людей, долі яких дивно перетинаються. Кожен хоче знайти відповідь на одне просте запитання: що буде після того, як я помру? Остап шукає відповіді, подорожуючи автостопом по біблейських місцях у пошуках батька; Віра, втративши родину та дитину, потрапляє до монастиря і там отримує свій шанс на щастя (але ціна аж занадто висока!); Макс зі своїми друзями-чортенятами Гогі та Магогі, пройшовши реанімацію, революцію і «дурку», від великої любові до людства хоче вчинити вибух на стадіоні… Так чи інакше, кожен з них отримує те, чого прагнув. Можливо, і відповідь на своє запитання…

Аннотация

Принцеса у Вежі, Квітка, яка розмовляє, мудрий Лев – таке буває лише у казках. Втім на диво всі ці герої трапилися на шляху цілком адекватної людини Родіона Уса. Аудитор за фахом, Родіон здійснює інспекцію цілком реального великого заводу в цілком реальному маленькому містечку. Але події, що в ньому відбуваються, нормальними назвати не можна: таємничі злочинці душать людей і підвішують їх у так званих «Вежах мовчання» за древнім зороастрійським обрядом. Згодом виявляється, що ці небіжчики пов'язані з контрабандою вантажу подвійного призначення. Хто стоїть за цим? І хто в цій історії сам Родіон – випадковий свідок чи співучасник? А можливо, він – лише уламок стародавньої Вежі…

Аннотация

Євген Положій (м. Суми), 47 років – відомий журналіст і письменник. У видавництві «Фоліо» вийшли його романи «Потяг», Мері та її аеропорт», «Дядечко на ім’я Бог», «Вежі мовчання», «Юрій Юрійович, улюбленець жінок», «Риб’ячі діти». «Іловайськ» – книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів теробороны, всіх тих, хто опинився в кінці серпня 2014 року в «Іловайському котлі», що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми. Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.

Аннотация

Євген Положій (нар. 1968 р.) – відомий письменник, журналіст, громадський активіст. Живе в м. Суми. Закінчив філологічний факультет СумДПУ ім. Макаренка; школу головних редакторів IREX U-Media, школу газетних менеджерів IREX U-Media, школу бізнес-тренерів ЗМІ. Працює головним редактором газети «Панорама» (м. Суми). У видавництві «Фоліо» вийшли його твори: «Потяг», «Мері та її аеропорт», «Дядечко на ім’я Бог», «Вежі мовчання», «Юрій Юрійович, улюбленець жінок». Якщо ми закриваємо очі на буденне щоденне вбивство бродячих тварин, то рано чи пізно з такою ж легкістю і банальністю люди почнуть вбивати одне одного. Себто так уже і сталося в Україні. «Риб’ячі діти» – це історія білої бродячої суки, яка має безліч імен і одне бажання – врятувати своїх цуценят. Герої книги – Художник, Пацанчик, Краєзнавець, Танцівниця, Священик, Директор Цвинтаря, Мер, Ветеран, Дівчинка, Собаколов – рятують і знищують, відкривають крематорій і знімають кіно, гублять десятиріччя і колекціонують миті, одвічно шукають шпаринку між невблаганними коліщатками часу, балансуючи між плинністю сучасного світу і меморіалами минулого. Зрештою, кожного з них (кожного з нас) настигає свій персональний Снайпер. Ця книжка про людей та країни, що минають.

Аннотация

Ви знаєте, хто такий пан Зривко? Напевне, ні, хоча, як не парадоксально, багато хто з людей нашого кола його неодноразово бачив і навіть спілкувався, але не знав (бо й не міг знати!), що це саме він і є. Так от, пан Зривко – це такий маленький чоловічок у синьому костюмі й білому картузі, що живе на дні випитої на самоті пляшки горілки. Варто підкреслити: скільки б ви не видивлялися пана Зривка у пляшках із горілкою, ви ніколи його там не побачите…

Аннотация

Юрій Юрійович, головний персонаж нової книжки Євгена Положія, абсолютний літературний антигерой нашого часу. Він нікого не вбив, не зґвалтував, не обдурив, він навіть нічого не вкрав, тобто якщо зважити на сучасну літературу, то писати про нього зайве. Він просто дуже добрий і щирий, іде б і ким Юрій Юрійович не працював – вожатим у піонерському таборі або головним редактором у газеті, – ані обставини, ані люди не змогли змінити його характер. У пошуках свого щастя, коханої жінки, досягши визнання чи проживаючи нестерпно важкі роки, Юрій Юрійович завжди залишається самим собою, в які б злі жарти не грала з ним доля. Це неймовірно смішна і захоплююча книга, можливо, найсмішніша з тих, що вам довелося читати останнім часом. Автор присвятив її всім українцям свого покоління, які живуть сьогодні не в Україні, виїхали за кордон нещодавно і залишилися там, щасливі.