Велика картина - Шон Керролл #PROScience

Скачать книгу

ми б сказали, що корабель Тезея складається з атомів, кожен з яких містить протони, нейтрони й електрони; точно з таких же елементарних частинок складається будь-який інший корабель чи, як на те пішло, ми з вами. Нема ніякої первісної «корабливості», одним із втілень якої був корабель Тезея – є просто сукупності атомів, що поступово змінюються із плином часу.

      Це не означає, що, вважаючи кораблі лише сукупностями атомів, ми не можемо говорити про кораблі взагалі. Було б страшенно незручно, якби хтось питав нас про те чи інше явище у світі, а ми могли у відповідь лише перераховувати величезний перелік атомів і їхній спосіб упорядкування. Якби ви витрачали на згадування кожного атома одну секунду, то на розповідь, наприклад, про корабель Тезея вам знадобилося б у трильйон разів більше часу, ніж існує наш Усесвіт. Це не дуже практично.

      Річ у тім, що в нашій онтології категорія «корабель» похідна, а не засаднича. Це зручний спосіб висловлюватися про певні підмножини утворень із фундаментального матеріалу Всесвіту. Ми вигадуємо концепт корабля, бо він нам зручний, а не тому, що він існує на найглибшому рівні реальності. Чи буде це той самий корабель, якщо ми замінимо всі його дошки? Не знаю. Нам вирішувати. Саме´ поняття «корабель» вигадане нами винятково для зручності.

      Усе гаразд. Найглибший рівень реальності надзвичайно важливий, проте всі способи, за допомогою яких ми говоримо про цей рівень, теж важливі.

***

      Тут ми спостерігаємо різницю між насиченою (багатою на терміни) і скупою (бідною на терміни) онтологіями. Насиченій онтології притаманна велика кількість різноманітних фундаментальних категорій, де під словом «фундаментальний» ми маємо на увазі «такий, що відіграє важливу роль у нашому найглибшому, найвичерпнішому зображенні реальності».

      У скупій онтології світ описується небагатьма (а може, навіть однією) фундаментальними категоріями. Але буде чимало способів висловлюватися про світ. Поняття «спосіб висловлюватися» – це не якась там декорація, а абсолютно принциповий аспект нашого сприйняття реальності.

      Одна з переваг насиченої онтології: за її допомогою легко сказати, що «справжнє», бо кожна категорія описує дещо справжнє. У скупій онтології це не так очевидно. Чи нам слід вважати реальним лише засадничий рівень світу, а всі різноманітні способи його диференціації та способи висловлюватися суто ілюзорними? Це найсуворіший підхід до реальності, що має назву «елімінативізм», бо його послідовникам найбільше подобається усувати ту чи іншу концепцію з переліку реального. На запитання «Який капітан Кірк справжній?» елімінативіст відповість: «Яка різниця? Люди – це ілюзії. Вони лише байки, що ми їх розповідаємо про єдиний справді реальний світ».

      Я спробую відстояти інший погляд: наша фундаментальна онтологія, найліпший із наших способів висловлюватися про світ на найглибшому рівні, надзвичайно скупа. Проте багато концепцій, частин нефундаментальних

Скачать книгу