ТОП просматриваемых книг сайта:
Тримайся за повітря. Марія Ткачівська
Читать онлайн.Название Тримайся за повітря
Год выпуска 2018
isbn 9786171263895
Автор произведения Марія Ткачівська
Жанр Современные любовные романы
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Ну що? Вгадала? – майже щебетав від радості Андрій.
– Здається… кухонний рушник, – кепкувала Соломія.
– Тепло, але не цілком!
– Тоді… тоді ти виправ мій фартушок. От тільки спагеті так і не відчепилися, – глумилася вона чоловікові.
– Гаразд. Розплющуй очі!
Соломія розплющила очі й побачила перед собою соняшник. Це була не звичайна Андрієва картина, а художнє «упакування» для золотого ланцюжка серед шафранових пелюсток.
– Як гарно! – Соломія знову піднялася на пальчики і чмокнула чоловіка в щічку. – А ти романтик.
За якусь мить Соломія знову кружляла кімнатою, укотре заглядаючи в трюмо.
– Дякую! Який гарний сюрприз! – Соломія поправила на шиї ланцюжок. – А картину повісимо у відпочивальні.
– Я трохи хандрив без тебе.
– Я теж! Удома справді нікого нема?..
Поки Андрій кинувся на кухню, щоб порятувати смаженину, Соломія поспіхом підіймалася до дитячої, щоб порозкладати сюрпризи. Прихилила двері й за хвильку стояла перед Андрієм:
– Чому ти не сказав мені, що Наталя переїхала?
– Хіба це так важливо для тебе? Раніше ми також жили самі, і нічого, – знизав плечима Андрій, начебто йшлося про джмеля, який нарешті вилетів із кімнати.
– Хоча б телефоном можна було сказати, – Соломія розгнівано жбурнула під крісло Наталчину маленьку вишиту подушечку, яку та забула забрати під час переїзду.
– Хіба це щось змінило б? Вона відкупила свій будинок у Михайленків, – Андрій сів на диван і посадив Соломію собі на коліна. – Нам також спокій не завадить.
– За два тижні?.. А гроші? – здивувалася Соломія. Вона відразу підвелася і втупилася чоловікові в очі.
– Я… допоміг їй узяти кредит. – Андрій підійшов до вікна.
– Кредит?.. – не зовсім зрозуміла Соломія.
– У нас будинок. Треба було застави… У неї… нема. Вони з шефом! Віддасть… – плутав словами Андрій.
Соломія досі не все тямила.
– З шефом?.. Він переїхав до неї? – Соломія нарешті почула, про що йдеться.
– Ні-ні! Ну що ти! Вони тільки… – Андрій затнувся і не знав, що їй казати.
– Непогана ідея… – нервово потерла пальці Соломія.
– Ти про що? – нічого не зрозумів Андрій.
– Про… роботу, звісно, – Соломія подалася до шафи і швидко попересувала вішаки. – Напевно, візьму ось це! Хоч видно, що засмагла…
– Для чого тобі сьогодні на роботу? Ти щойно приїхала. Ще навіть не пообідала. Я так старався…
Вахтер підняв шлагбаум і пропустив машину. Її місце паркування було зайняте чиєюсь «Тойотою». Під час відпустки – зрозуміла річ – хто б не скористався? Соломія піднімалася сходами. Ноги були слабкими, та не зволікали.
Ключ у замку не повертався, і вона смикнула за клямку. Двері були незамкнені. «Певно, прибиральниця». Андрій мовчав.
За столом сиділа Наталя з телефонною слухавкою в руках. Нова? Нове настільне приладдя з брунатної шкіри, модерна підставка. У кутку – велика ваза зі штучними квітами. На стіні – ландшафт (здається, Андрієва рука).
Ремонт?
«Я