LITMIR.BIZ

      Я ніколи багато не готувала – шефом був Ед, а тепер «Свіжа доставка» підвозить мені продукти під двері: заморожені вечері, їжа для мікрохвильовки, морозиво, вино (доcтобіса вина). Також кілька порцій пісного білка й фруктів, заради Біни. І заради мене самої, як вона б заявила.

      Наші обіди не враховуються в час сеансу – здається, Біна насолоджується моєю компанією.

      – Мені за це тобі також платити? – якось запитала я.

      – Ти й так для мене готуєш, – відповіла вона.

      Тоді я саме зсувала пригорілий шмат курятини на її тарілку.

      – Хіба у цьому вся справа?

      Сьогодні у нас диня з медом та кілька смужок сухого бекону.

      – Точно незасолений? – питає Біна про останній.

      – Точно.

      – Дякую, панянко. – Вона переносить шматочки дині собі до рота, стирає мед із губ. – Я читала статтю, де писалося, що бджоли можуть пролітати шість миль від свого вулика у пошуках пилку.

      – Де ти таке прочитала?

      – В «Економісті».[155]

      – Овва, «Економіст».

      – Неймовірно, правда?

      – Депресивно, я б сказала. Я от не можу навіть з дому вийти.

      – Стаття ж не про тебе була.

      – А звучить, наче про мене.

      – І ще вони танцюють. Це називають…

      – Круговий танець.

      Вона розриває смужку бекону надвоє.

      – Звідки ти знаєш?

      – Я бачила виставку медоносних бджіл у Пітт Ріверз в Оксфорді, коли там жила. То в них такий музей природознавства.

      – Вау, Оксфорд.

      – Я дуже добре запам’ятала круговий танець, адже ми намагалися його імітувати. Суцільна плутанина та приниження. Майже як під час моїх вправ.

      – Ви були п’яні?

      – Нетверезі.

      – Мені тепер увесь час сняться бджоли, відколи я прочитала ту статтю, – каже Біна. – Як думаєш, що це означає?

      – Я не фройдистка. Не вмію розшифровувати сни.

      – А якби вміла?

      – Якби вміла, я б сказала тобі, що бджоли уособлюють термінову потребу перестати питати мене про значення своїх снів.

      Вона прицмокує.

      – Мабуть, наступного разу доведеться змусити тебе більше страждати.

      Далі ми їмо у тиші.

      – Ти вже прийняла сьогодні свої пігулки?

      – Так. – Насправді, не прийняла. Зроблю це після того, як вона піде.

      Через деякий час у трубах починає булькотіти вода. Біна повертається у бік сходів.

      – Це туалет?

      – Так.

      – Тут є ще хтось?

      Я

Скачать книгу