ТОП просматриваемых книг сайта:
Жіноче тіло у традиційній культурі українців. Ірина Ігнатенко
Читать онлайн.Название Жіноче тіло у традиційній культурі українців
Год выпуска 2016
isbn 978-617-12-2364-6, 978-617-12-2365-3, 978-617-12-1523-8
Автор произведения Ірина Ігнатенко
Жанр История
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Під час місячних жінка мала обмежувати себе і в родинних обрядах. Зокрема, їй заборонялося бути хресною матір’ю: «Не можна тоді брати у куми або йти, коли просять, бо треба цілувать хрест, а до святощів не можна приторкаться. Через те ніхто тоді ані в куми не піде, ані на присягу не стане»[215]; «Кумою під час місячного бути не дозволялось: дитина вся буде в болячках»[216] Жінок взагалі застерігали від того, щоб іти на хрестини, бо це могло зашкодити дитині: «Гулять з циганами скрізь можна йти, лиш на христини не можна, бо це і безсовісно дуже було б і шкідливо. Кажуть, як втерпить отака людина та піде погулять на христини, то на дитинї пороблять ся струпи. То краще не йти, як має таке од того»[217]. Проте якщо жінка таки йшла на родини, коли мала «на рубашці», то вона повинна була убезпечити дитину від свого начебто шкідливого впливу. Для цього використовувалися різні обереги: «Щоб не завадили дитині ції цигани, то та, шо йде з ними, бере у пазуху трішки проса. Та й баби, шо пупа ріжуть, стережуть ся цього лиха, бо буває впорядиться яка не знає, що за лихо буде од цього і проса не бере з собою, через те то вони самі вивішують на жердці на перед що небудь чирвоне на всякий случай. Часом котора і втаскається нарошне або ще дурна і не знає цього – то не пошкодить тоді. Забачить можна на христинах часто або окрайку або пояса чирвоного або китайку, оте все проти цього лиха, циган»[218]; «Не можна дітяті йти хрестить. Напрімєр, от я – нада менє [до] дітя взять, кого я хочу, да як у єє мєсячноє є, вона й каже: шо «мєнє не можна йті». А котриє бралі замочкі – замикалі і кідалі за пазуху. Замочок – такий, шо замикати, но – замочок обикновенний. Ну так – шоб на дитяті нічого не оказалось. Бо кажуть, як нечиста кума, дак ото на дитяті буде – чи на головці, чи шось отаке во буде – якієсь наріви чи шо… Як замочок беруть у пазуху і вже не буде»[219]. На Поділлі вірили: «щоб дитині не вадило, треба щоб кума призналась і своєю сорочкою обтерла лоба дитині, або кинула собі в пазуху проса»[220].
Саме з огляду на вірування про жіночу нечистоту під час місячних однією з головних вимог до жінки, яка йшла у баби-повитухи, була відсутність місячних[221]. Така вимога була пов’язана з народним переконанням про те, що діти, яких прийняла «нечиста» баба, будуть золотушними[222], а в дівчаток довго не буде місячних[223]. До того ж вірили, що баба-повитуха, яка прийняла пологи, теж перебирала на себе нечистоту породіллі і для того, щоб очиститись, обов’язково мала здійснити обряд післяпологового очищення – «зливки»[224].
Цікаво, що традиційна вимога відсутності місячних висувалася і до знахарок. За народними переконаннями, знахарство не було благословенне Богом. Вони могли займатися цією справою лише тоді, коли у них «припинились регули, тоді їм Бог прощає»[225].
Гр[ушевський] Мр. Дитина в звичаях і віруваннях українського народу. – С. 78.
Верхратський С. А. Український медичний фольклор. – Арк. 72.
Гр[рушевський] Мр. Дитина в звичаях і віруваннях українського народу. – С. 79.
Гр[ушевський] Мр. Дитина в звичаях і віруваннях українського народу. – С. 79.
Кісь О. Полісся 1998. – Арк. 28.
Верхратський С. А. Український медичний фольклор. – Арк. 32.
Кабакова Г. И. Антропология женского тела в славянской традиции. – С. 86.
Верхратський С. А. Український медичний фольклор. – Арк. 32.
Кабакова Г. Антропология женского тела в славянской традиции. – С. 70.
Боряк О. Постать баби-повитухи крізь символіку обряду очищення: післяпологові «зливки» // Етнічна історія народів Європи. – К., 2007. – Вип. 22. – С. 5–11.
Памятная книжка Черниговской губернии. – Чернигов, 1862. – С. 277.
Агапкина Т. А. Славянские обряды и верования, касающиеся менструации. – С. 121.