Скачать книгу

нарошне йдуть через садок, як злобу мають на кого, ніби за ділом за яким. Одначе їм і не вдається, бо ті, що садки мають, то ті і од лиха знають. Є таке лихо, що на злобу та оджимають ту сорочку і під найкращу деревину і виллють: кажуть, усохне зараз, як не доглянеться хазяїн. А щоб не пошкодило, треба жаром посипать на тім місці і примовить – люде знають, що й казать – і так і спасають деревину»[255].

      Купіть ягід. Х. П. Платонов

      Під час місячних жінці заборонялося сіяти городину, сапати огірки, капусту, баштанні культури, адже користі з цієї роботи не буде, все виросте несмачним і з дефектами: городина буде у плямах, огірки поскручуються й на них не зав’яжуться плоди[256]. «Нечистой» женщине нельзя рвать фрукты, овощи, растения, а равно нельзя садить растения, цветы, овощи; вырванное – сгниет, а посаженное и посеянное не будет расти и посохнет»[257]. Такі вірування досить поширені й сьогодні: «Як оце мєсячка є, анічого не надо: ні закриват, ні в банки, не в дєжки, ні в каструлі, ніщо»[258]; «Не можна оце не можна ж нічого: ні капусти садовить ні, бо я колись і сама на собі. Саме було місячне, а я капусту садовить, а тоді забула, посадила половину теї капусти, а тоді кажу: «Мені ж не можна садить», то ту половинку дід, ото ше був молодий, дід посадив. Та погнила до грами, а та осталась. Це я заповнила на собі таке було. І шаткувать не шаткую, не закручую нічого, як є»[259].

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Сноски

      1

      Докладніше див. додаток.

      2

      Гримич М. В. Звичаєве цивільне право українців ХІХ – початку ХХ століття. – К., 2006. – С. 7.

      3

      Щиро дякую пані Оксані Кісь за те, що звернула мою увагу на проблематику джерел, та надану можливість скористатися її польовими матеріалами.

      4

      Бріцина О. Українська усна традиційна проза: питання текстології та виконавства. – К., 2006. – С. 146–153; Бріцина О., Головаха І. Прозовий фольклор села Плоске на Чернігівщині: Тексти та розвідки. – К., 2004. – С. 38–56.

      5

      Насамперед, завдяки створенню у Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873-1876 рр.) та наполегливій праці вчених, які увійшли до нього: В. Антонович, П. Чубинський, Ф. Вовк, М. Драгоманов та ін. Дет. див: Горленко В., Кирчів Р. Історія української етнографії. – К., 2005. – С. 317–334; Капелюшний В. П., Казакевич Г. М., Чернищук Н.В. Українська етнологія у європейському контексті (друга половина ХІХ – 20-ті рр. ХХ ст.). – Вінниця, 2013. – С. 26–46.

Скачать книгу


<p>255</p>

Верхратський С. А. Український медичний фольклор.

<p>256</p>

Беньковский Ив. Народный взгляд на «нечистую» женщину. – С. 129.

<p>257</p>

Кісь О. Полісся 1998. – Арк. 56.

<p>258</p>

Колодюк І. Канівська польова практика 2007 р. Запис. у с. Гамарня Канівського р-ну Черкаської обл. – Арк. 7.

<p>259</p>

Кабакова Г. И. Антропология женского тела в славянской традиции. – С. 198.