Всього не забудеш - Венді Вокер

Скачать книгу

веду до очевидного висновку: якби Дженні не лікували, якби її пам’ять зосталася неушкодженою, вона могла б упізнати його. Волокна тканини під її нігтями свідчили про те, що вона схопилася за маску. Можливо, дівчина зірвала її або підняла достатньо, щоб розгледіти обличчя. Можливо, вона чула його голос. Чи він мовчав як риба всю годину зґвалтування? Напевно, що ні. Вона могла б пригадати, нападник був низьким чи високим, худим або гладким. Його руки зморшкуваті чи молоді. Може, він носив обручку, золотий ланцюжок або командну емблему. Він був узутий у кросівки, мокасини чи чоботи? Взуття зношене, заляпане маслом чи фарбою або, навпаки, ідеально начищене? Чи вона впізнáє його, стоячи поряд у черзі за морозивом? Чи в кав’ярні? Чи в шкільній їдальні? Чи відчує вона своїм єством, що це він? Година тілесного контакту – це досить довго. Можливо, жорстоко вимагати цього від Дженні Крамер. Можливо, жорстоко цього хотіти. Але то були, як ви згодом зрозумієте, зовсім не несподівані висновки. Несправедливість усього цього, гнів, який клекотів у моїх грудях, можливість зрозуміти її страждання – усе це штовхало мене до єдиної мети – повернути Дженні Крамер її найгірше жахіття.

      Розділ 2

      Батькам Дженні подзвонили після десятої тридцяти. Вони якраз вечеряли з двома подружжями зі свого клубу, але не в самому клубі, а гостювали в одного з цих подружжів удома. Раніше того вечора вже в машині Шарлотта Крамер, мати Дженні, жалілася, що краще таки вечеряти в клубі, щоб використати їхні бонуси, але її чоловік Том вважав, що Шарлотта просто більше любить людні місця. У клубі коктейлі завжди подавали у вітальні, тому коло спілкування не обмежувалося компанією, обраною до вечері, можна було поговорити й з іншими знайомими.

      Том не надто полюбляв клуб, хіба що грав у гольф по неділях у складі своєї звичної четвірки – давнього друга з коледжу і двох татусів, з якими він познайомився на зборах команди Дженні з орієнтування на місцевості. Шарлотта, навпаки, любила спілкуватись і брати участь у світському житті, на майбутній сезон вона планувала приєднатися до комітету з утримання басейну. Кожен суботній вечір, проведений не в клубі, здавався їй гайнуванням часу. Ця тема часто поставала однією з багатьох причин їхніх постійних родинних суперечок, і нетривала подорож машиною закінчилася напруженою, роздратованою мовчанкою.

      Вони обоє згадували потім, якими дрібними здалися їм ці сварки після жорстокого зґвалтування дочки.

      Перевагою маленьких містечок є те, що тут, коли це доцільно, можна зламати правила. Тут службовці не так бояться службової догани чи навіть судового позову, як у мегаполісах. Отож коли детектив Парсонс зателефонував Крамерам, він не повідомив їм, що сталося, а лише сказав, що Дженні напилася на вечірці та її забрали до лікарні. Їх негайно запевнили, що її життю нічого не загрожує. Том був вдячний за це відтермінування найстрашнішого на ті кілька хвилин, поки вони доїхали з вечірки до лікарні. Кожна хвилина після того, як він дізнався

Скачать книгу