ТОП просматриваемых книг сайта:
Дівчата. Емма Клайн
Читать онлайн.Название Дівчата
Год выпуска 2016
isbn 978-617-12-3749-0, 978-617-12-2530-5, 978-0-8129-9860-3, 978-617-12-3748-3
Автор произведения Емма Клайн
Жанр Современная зарубежная литература
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Вибачте, – мати плямкнула на іншім кінці столу, а коли чоловік повернувся, щоб погодувати її огидним на вигляд стручком гороху зі своєї виделки, вона відкрила рота покірно, мов пташечка.
Жалість, яку я відчувала щодо своєї матері в таких ситуаціях, була нова і викликала зніяковілість, але також я усвідомлювала, що змушена тримати це в собі – похмурий і особистий обов’язок, як медичний діагноз.
За рік до розлучення мої батьки влаштували вечірку з коктейлями. Це була ідея мого батька – до того, як він пішов, моя мати не була компанійською, тож я розуміла її глибоке хвилювання під час вечірок чи подій, її напружена усмішка виражала сильний дискомфорт. Це була вечірка на честь інвестора, якого знайшов мій батько. Думаю, це було вперше, коли він брав гроші від когось, а не від мами, і від того його запал ставав ще більшим, тож він випив ще до того, як прийшли гості. Його волосся було просочене густим, властивим батькові, ароматом «Віталіс», а в подиху відчувався запах алкогольного напою.
Моя мати приготувала реберця по-китайськи з кетчупом, які мали залозистий блиск, неначе глазуровані. Оливки з банки, солоні горішки. Сирні палички. Кілька густих мандаринових десертів, рецепти яких вона взяла з «МакКолл». Вона запитала мене ще перед приходом гостей, чи добре виглядає, пригладжуючи свою спідницю з візерунчастої тканини. Пам’ятаю, як я була спантеличена цим питанням.
– Дуже гарно, – сказала я, відчуваючи дивний неспокій. Мені дозволили випити трохи хересу з рожевої гранованої склянки: мені подобалося безглуздо морщитись, і я підкралась ще за однією.
Гостями були здебільшого друзі мого батька, і я була вражена, наскільки широким було його інше життя, життя, яке я бачила лише зі свого кута зору. Тут були люди, які знали його, які говорили з ним про ланчі, відвідування «Ґолден Ґейт Філдс» і дискутували з ним з приводу Сенді Коуфакса. Моя мати нервово крутилася біля буфету: вона виклала палички, але ніхто ними не користувався, і я б навіть сказала, що це засмутило її. Вона спробувала встромити їх кремезному чоловіку і його дружині, але ті помахали головами, а чоловік сказав якийсь жарт, який я не розчула, але помітила розпач на обличчі матері. Вона теж була напідпитку. Це була одна з тих вечірок, на якій швидко всі п’яніють, загальний туман у голові затьмарював важливість розмов. Ще до того, як один з друзів мого батька запалив косяк, я побачила, що розпач на обличчі матері змінився на терплячу поблажливість. Деякі контури ставали розмитими. Жінки спостерігали за літаком, що пролітав мимо, роблячи дугу в напрямку аеропорту Сан-Франциско. Хтось впустив склянку в басейн. Я бачила, як вона повільно опускалася на дно. Можливо, то була попільничка.
Я пурхала під час вечірки, почуваючись ще молодшою дитиною, яка прагне залишатися непомітною і водночас бажає брати участь. Я була тільки рада показати, де ванна кімната, коли мене хтось просив, покласти на серветку горішки, які я їла біля басейну, один за одним, їхні солоні піщинки залишалися