LITMIR.BIZ

Скачать книгу

королівського весілля. Палац прикрасили золотими шовками, і з усього краю з’їхалися найкращі кухарі, аби приготувати розкішний обід. Настав день, коли зі своїм королівським почтом прибув сам принц. Він вийшов із карети й звернувся до короля з теплими вітальними словами.

      – А де ж моя наречена? – запитав він.

      Його провели до зали урочистих прийомів, де вже чекала принцеса.

      – Принцесо! – вигукнув принц. – А ви навіть гарніша, ніж про вас говорять.

      Усміхнувшись, принцеса вклонилась, але розтулити рота, щоб відповісти, не могла.

      – Що з вами? – спитав принц. – Я вразив вас до німоти своєю неземною красою?

      Принцеса зашарілася й похитала головою.

      – А, – мовив принц, – то ви не вважаєте мене гарним, у цьому річ?

      Стривожившись, принцеса знову хитнула головою – адже вона зовсім не це мала на увазі! – але вже бачила, що тільки шкодить усьому.

      – Дівчино, скажи щось, не стій, наче язика проковтнула! – просичав до неї король.

      – Даруйте, ваша величносте, – звернулася до нього покоївка, – але, можливо, принцесі було б не так ніяково, якби вона мала змогу вперше поговорити з принцом наодинці.

      Принцеса вдячно кивнула.

      – Це суперечить етикету, – пробурчав король, – але, думаю, за цих обставин…

      Вартові провели принца і принцесу до покоїв, де ті могли зостатися наодинці.

      – Ну? – спитав принц, щойно вартові пішли. – І як я вам?

      Затуляючи рота долонею, принцеса відповіла:

      – Я думаю, ви дуже гарний.

      – А чому ви прикриваєте рота, коли говорите? – поцікавився принц.

      – Така в мене звичка, – відказала принцеса. – Пробачте, якщо вона здається вам дивною.

      – Ви й справді дивна. Але я спробую з цим змиритися, бо ви вродлива!

      На радощах принцесине сердечко піднеслося, та одразу ж і вдарилося об землю. Зовсім небагато часу мине, і принц розкриє її таємницю. Та хоч вона й могла дочекатися, поки вони поберуться, а вже потім про все розповісти, але дурити його не могла.

      – Я маю де в чому зізнатися, – сказала вона, усе ще затуляючи рота рукою, – і боюся, що ви не схочете зі мною одружуватися, коли дізнаєтеся, у чому річ.

      – Дурниці, – відмахнувся принц. – Про що це ви? О, ні – ми двоюрідні брат і сестра, так?

      – Не в тому річ.

      – Що ж, – упевнено промовив принц, – нема на світі такої перепони, яка б завадила мені взяти з вами шлюб.

      – Сподіваюся, ви людина слова, – сказала принцеса і прибрала від обличчя руку, показуючи роздвоєного язичка.

      – Зорі небесні! – сахнувся принц.

      – Це ще не все, – і принцеса, звільнившись від одного рукава, показала йому луску, що вкривала її спину.

      Спершу принц був ошелешений, та потім розлютився.

      – Я нізащо не одружуся з таким страховидлом! – закричав він. – Я не можу вам довіряти, а ваш батько намагався мене ошукати!

      – Ні! – відповіла вона. – Мій батько нічого про це не знає!

      – Ну то дізнається! – кипів од злості принц. – Це

Скачать книгу