LITMIR.BIZ

Скачать книгу

палац, стала важливою особою при дворі герцога й відтоді не прикривала рота, коли говорила, бо їй більше не потрібно було приховувати своє істинне «я».

      Минуло трохи часу, і принцеса спустилася до батька в темницю. Вбраний у замащену мішковину, вигляд він мав аж ніяк не королівський.

      – Забирайся звідси, – прогарчав він до неї. – Ти зрадниця, мені нема чого тобі сказати.

      – Зате я маю що сказати тобі, – відповіла принцеса. – Хоч я й досі сердита на тебе, хочу, щоб ти знав – я пробачила. Тепер я розумію: те, як ти зі мною вчинив, було діянням не лихого чоловіка, а звичайного.

      – Чудово, дякую за натхненну промову, – огризнувся король. – А тепер іди геть.

      – Як скажеш, – принцеса розвернулася, щоб піти, але у дверях затрималася. – До речі, вранці тебе повісять.

      Зачувши цю новину, король скрутився клубком та й зарюмсав-заридав. І таке жалюгідне то було видовище, що принцеса відчула укол жалю. Попри все, що скоїв її батько, образа на нього поволі розтанула. Вона плюнула на замок, щоб отрута пропалила його, таємно вивела батька з тюрми, замаскувала під жебрака й наказала втікати – туди, куди колись порятувалася втечею сама. Колишній король не подякував, навіть не озирнувся на доньку. А коли за ним і слід прохолов, принцесу охопила раптова несамовита радість – бо ж її доброта врятувала їх обох.

      Перша імбрина

      Від редактора:

      Ми переконані, що більшість персонажів цих «Казок» існували насправді й ходили по землі, однак підтвердити цей факт доказами може бути важко. Упродовж століть, що минули до того, як наші оповідки лягли на папір, їх поширювали в усній традиції, а тому оповідачі змінювали їх за власним бажанням, прикрашаючи тими деталями, які вважали за потрібне додати. Внаслідок цього сьогодні це більше легенди, ніж історії, а їхня цінність (окрім захопливого сюжету) – в моралі та уроках, які можна з них винести. Однак історія першої британської імбрини – гідний уваги виняток. Це одна з небагатьох казок, історична автентичність якої варта щонайбільшої довіри, адже події, що в ній викладено, підтверджують не лише численні тогочасні джерела, але й сама імбрина (у своїй славетній книзі епістол «Зібрання хвостових пір’їн»). Саме тому я вважаю її найбільш значущою з-поміж «Казок»: це водночас моральна парабола, чудесна душевна байка та важлива хроніка певних подій історії дивних.

МН

      Перша імбрина була не жінкою, яка могла перетворюватися на птаха, а птахою, що могла обертатися жінкою. Народилася вона в сім’ї яструбів-тетерев’ятників, безжальних мисливців, які були не в захваті від сестриної звички будь-якої непередбачуваної миті перекидатися на м’ясисте безкриле створіння. Через її раптові зміни їх раз у раз викидало з гнізда, а дивне белькотіння замість мови сполохувало їм жертв на полюванні. Батько нарік її Іміною, що пронизливою мовою тетерев’ятників означало «дивакувата», і самотній тягар того дивацтва вона несла на собі звідтоді, як достатньо підросла, щоб рівно тримати голівку.

      Яструби-тетерев’ятники неухильно пантрують свою територію, вони горді й понад усе на світі люблять

Скачать книгу