ТОП просматриваемых книг сайта:
Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії». Ерік Ларсон
Читать онлайн.Название Постріл із глибин. Останній рейс «Лузитанії»
Год выпуска 2015
isbn 978-617-12-2250-2, 978-0-307-40887-7, 978-617-12-3109-2, 978-617-12-3110-8
Автор произведения Ерік Ларсон
Жанр Публицистика: прочее
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
85
Цифру у дві третини я взяв у Black, «Great War», 50.
86
Телеграма, Count JohannHeinrich von Bernstorff to William Jennings Bryan, 7 лютого 1915 р., також див. додаток «Меморандум уряду Німеччини», «Міжнародні відносини».
87
Scheer, «Germany’s High Sea Fleet», 218. Адмірал Шеер досить холодно сприймав людські втрати у війні та роль субмарин у наступі Німеччини. «Чим рішучіше йтиме війна, тим швидше вона закінчиться; якщо скоротити тривалість війни, ми врятуємо незліченну кількість життів та ресурсів, – писав він. – Отже, субмарина не може жаліти екіпажі пароплавів – вона повинна топити їх разом із кораблем. Серйозність ситуації вимагає від нас позбутися будь-яких докорів сумління – вони більше не доречні». Такий підхід, за його словами, вимагав повного використання потенціалу субмарин. «Ви ж не вимагаєте, щоб літак атакував ворога з землі», – писав Шеер. Неспроможність на максимум використовувати можливість субмарин атакувати зненацька – це «нерозумно та не по-військовому».
Крім того, казав Шеер, Німеччина чітко дала зрозуміти ворогові свої наміри, окресливши зону військових дій та попередивши кораблі щодо неї. Отже, якщо субмарина потопить комерційний корабель «разом з його екіпажем та пасажирами», то провина за це лежить на самих жертвах, які «знехтували попередженням та свідомо наразили судно на ризик бути торпедованим» (220, 221, 222—23, 228).
88
Телеграма, William Jennings Bryan to German Foreign Office, via James W Gerard, 10 лютого 1915 р., «Міжнародні відносини».
89
Бетман був певною мірою гуманітарієм – він чудово грав на піаніно, був експертом у класичних науках, читав Платона в оригіналі. Thomson, «Twelve Days», 119.
90
Devlin, «Too Proud to Fight», 322; Gibson and Prendergast, «German Submarine War», 105.
91
Scheer, «Germany’s High Sea Fleet», 231.
92
Cooper, «Woodrow Wilson», 282; Grayson, «Woodrow Wilson», 50; Levin, «Edith and Woodrow», 52.
93
Wilson, «My Memoir», 22; Cooper, «Woodrow Wilson», 282.
94
Wilson, «My Memoir», 56; Cooper, «Woodrow Wilson», 281.
95
Wilson, «My Memoir», 56; Link, «Wilson: Confusions», 1–2.
96
Wilson, «My Memoir», 56; Cooper, «Woodrow Wilson», 281; Levin, «Edith and Woodrow», 53.
Відтоді як не стало Еллен Вільсон, у Білому домі рідко можна було почути сміх. А під час цієї першої зустрічі Ґалт із президентом Г елен Боунс двічі чула, як Вільсон сміється. «Не можу сказати, що я з першої хвилини передбачила те, що станеться, – згадувала вона. – На це мені знадобилося хвилин десять». G. Smith, «When the Cheering Stopped», 14.
97
Schachtman, «Edith and Woodrow», 74; Link, «Wilson: Confusions», 1–2.
98
Link, «Wilson: Confusions», 1–2.
99
Levin, «Edith and Woodrow», 51.
100
Mersey, «Report», увесь текст. В одній із газет це назвали «шокуючим кровожерством».