Скачать книгу

і чому в разі потреби ми навіть допоможемо «товаришам» досягнути цього. Це в будучому об’єднає колись козацьку Чигиринщину, яку химерна доля України знову розколола на два ворожі табори.

      Тепер про Кам’янку. Кам’янка – найближча до Холодного Яру більша стація,[112] і якщо нам не вдасться обдурити «товаришів» своїм мирним обличчям, то дуже можливо, що вона стане вихідною точкою, з якої червоні поведуть ширші операції для зліквідування Холодноярщини. В разі ширшого повстання бронепотяги з Кам’янки і Фундуклеївки відріжуть нас від сіл по той бік залізниці. Після останніх подій в Чигирині можливо, що з Кам’янки зроблять повітовий центр. А тому мусимо тримати в Кам’янці міцнішу стежу.

      Тепер головою волревкому в Кам’янці Вишневецький, бувший старшина 3-го Гайдамацького полку, боротьбист, що став стовідсотковим комуністом і вірним слугою червоної Москви. Начальником волостної і міської[113] міліції – Лесько-Лещенко,[114] теж боротьбист, який в минулому приймав участь у боротьбі з большевиками і має перед ними пару тяжких гріхів. Про це не знає ЧК, але маємо документальні докази ми і в кожну хвилину можемо йому «спротеґувати» розстріл.[115]

      Я з ним на тижні бачився, і він приняв[116] деякі мої пропозиції. Зрадити він нас не може, бо побоїться. Виїжджати з Кам’янки йому неохота, бо хлопець закохався по вуха в панночці, яка має в Кам’янці велике господарство і не хоче покидати батьків, а Лещенко має після Великодня дружитися з нею. З цієї самої причини він, не будучи переконаним, що большевики вже вдержаться на Україні, хоче забезпечити себе у нас і буде робити, що ми йому скажемо – коли буде певний, що большевики про це не довідаються. В разі небезпеки він без сумніву попередить наших людей, рятуючи їх і себе.

      – Отож, Андрію, – звернувся він до Чорноти, – завтра забирай з собою обох галичан – Оробка і Гуцуляка, – Соловія, Середу, Андрійченка, Петренка, донського козачка Андрюшу, Юхименка, Брушнівського – цих хлопців і тебе в Кам’янці не знають. З місцевих дасть тобі Зінкевич з Грушківки[117] двох Демиденків, Семена Залізняка, Петра Грушка і Василя Запорожця. Ці хлопці на добрім рахунку в Кам’янці, бувають там і мають знайомих серед кам’янських большевиків, які вже їх запрошували на службу.

      Про коней потурбується твій побратим, який буде наглядати за кіннотчиками, коли розведемо всіх з манастиря по селянах.

      Лещенко цими днями дістав наказ збільшити міліцію до тридцяти чоловік. Тепер у нього п’ятнадцять. Так ти завтра увечері увійдеш до Кам’янки з боку станції з двома хлопцями і зайдеш до нього – він буде ждати. Візьмете з собою карабінки, револьвери і ґранати. Шаблі залишите. Коли б в Кам’янці хто вас затримував, не робіть жадного опору, а покликайтеся на Лещенка.

      Він призначить тебе своїм помішником. Останні хлопці будуть приходити по два-три і будуть залічені міліціонерами. Як помішник начміла приглянешся до міліціонерів, яких застанеш, і поступово

Скачать книгу


<p>112</p>

Так у всіх прижитт. вид. (пор. на стор. 21, 84).

<p>113</p>

У вид. 1934 і 1935 рр.: «мійської».

<p>114</p>

У вид. 1934 і 1935 рр.: «є Лесько-Лещенко».

<p>115</p>

«Боротьбист» – член партії «українських комуністів-боротьбистів», яку згодом большевики розігнали.

<p>116</p>

Так у всіх прижитт. вид. (пор. на стор. 137).

<p>117</p>

У вид. 1938 р. замість сучасної назви Грушківки – «Грушівка», що трапляється в дореволюційних джерелах.