LITMIR.BIZ

      Чи Галицька вона, а чи Луганська?

      Донецька, може?! Слобожанська теж!

      Чи Київська – Сарматська і Поганська

      Повстала з дна і клекоту пожеж?

      В лісах Волинських, в схронах Тернопілля

      Ось так сказала: вийди і бери

      З Дністра й Нічлави потойбічне зілля

      І напувай охлялі прапори!

      Дивись на зорі – не здавайся зморі.

      Де клекіт мук, там і любов до дна.

      Молись на Матір. В неї очі хворі.

      Вона сидить самотня край вікна.

      І дожидає, дожидає зміни

      Крізь кляту кукурудзяну судьбу

      І дожидає тої України…

      Десь Син пішов. На хрест? Чи на ганьбу?!

      Десь Син пішов. Вона чекає Сина.

      Крізь сторч століть – все та ж самотина,

      Їй вибирає очі хуртовина

      У кожній хаті з кожного вікна…

      Іменини у брата чи дата

      Але брат було їде до брата

      Чи зненацька вигулькне літом

      Брат не вміє їздити ліфтом

      Візьми кнопку мені натисни

      Краще б таке було восени

      А то літом така запарка

      В тебе шо ото іномарка

      А я краще люблю підводою

      Бо коли дорожиш свободою

      Топай брат як Сковорода

      Але то вже твоя біда

      Він писав мені хлопчику з фронту

      Та не міг позбутись афронту

      Уже в літні і старші літа

      Супротивився неспроста

      Дав би я вам обом з Петром

      Слухаєш все шо отам за бугром

      Хай згорить він Будь він не ладен

      Як зрадів би що є Бен Ладен

      Вас за яйця повісять китайці

      А я буду собі на тарадайці

      Провірять як іде культиватор

      Ех пропав у мені губернатор

      А мати казала Чуй ти мене чи не чуй

      А з ним в одній комнаті не ночуй

      Чув ти мені оце чи не чув

      А то не зварю я тобі борщу…

      Що ті види лихі зненавиди

      Вже на жодну з дурних твоїх дат

      Не приїде вже не приїде

      Не приїде вже брат…

      Вячеславе, ти прийшов до мене колосом —

      Колоском із поля Чорновола,

      Хлібом ти сказав, пшеничним голосом:

      «В вас ще й досі чорна своєволя…»

      Чорне поле, мов шиття по-чорному

      Щойно лиш зерном твоїм

Скачать книгу