LITMIR.BIZ

      Грандіозна пустеля

      Київ наш облягає —

      Чи розпродав Засуха,

      Чи запродав Дагаєв

      Плавні ці подніпровські,

      Ці заплави з качками…

      Двометрова Сахара

      Крижаними пісками

      Засипає бобрів,

      І куниць, і рибину,

      І тебе ось засипле —

      Дурнувату людину.

      Навезуть тут чорнозем,

      Десь здеруть, наче шкіру,

      На догоду тобі,

      І мені, бузувіру.

      А Дніпро, наш каліка,

      Ще подиха два дні,

      І ми здохнем з тобою

      На сухім його дні…

      Сучий сину, отямся!

      Президенте, спини

      Цю нахабну руїну

      Із твоєї вини,

      Бо ж Засуха засушить,

      Бо ж Дагаєв догне

      І Дніпро, і Вкраїну,

      І тебе, і мене…

      І нічого на світі не сталося

      Над поверженими хмарочосами

      Над румовищем скла і бетону

      Два білі як світ метелики

      Один одного перепурхують

      Кия більярдного ти чіпко брав у руку,

      Мов велетенську ручку так тримав,

      І бив прицільно в лузу, як в розпуку,

      Бив переможно пальцями трьома.

      Дворукі піднімали вгору руки,

      Аплодували за хльосткий удар.

      І ти собі плескав, тепер дворукий,

      Рука ж поранена. То ж не більярд – кошмар.

      О Дон Кіхоте кролевецький! Де ти нині,

      Наш доміношнику, спілчанський бомже наш.

      Бомжує півкраїни на Вкраїні,

      Тепер ти був би звичний наш типаж.

      На тому світі що п’єте з Війоном,

      Із Лоркою на що ти тратиш свій запал?..

      Ти Моцартом в нас був. Не був куйоном.

      Режим поволі трутки підсипав.

      Прийду довчитись. Бо навчався мало.

      Та все ж твоїм ударом часом б’ю.

      А скільки нині в тебе друзів стало,

      Не можу дотовпитись на краю…

      Середній клас в перукарні слухає клавесин

      І черги своєї чекає грає як сукин син

      Товпляться всі до майстра добре він завиває

      А дурному простолюду сучка хай завиває

      Краще Бах чи Гендель а може таки

      Скарлатті

      Дами і дамські угодники музику слухати раді

      Це вам не футбол з телевізора

      чи всяка майбутня бридня

      Клавесини стоять в перукарнях

      виховують їх щодня

      По струнах гусяче пір’ячко ніжно так до душі

      Як взявся уже обіймати то сучий сину души

      Дами виходять завиті в любові несамовиті

      Кавалери за ними полюють кігтями сойку

      на вітті

      Клавесини у перукарнях оргáни гудуть

      у соборах

      Хори

Скачать книгу