ТОП просматриваемых книг сайта:
Присмак волі. Володимир Кільченський
Читать онлайн.Название Присмак волі
Год выпуска 2015
isbn 978-966-14-8842-6, 9789661488419
Автор произведения Володимир Кільченський
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Випало у Великодню ніч і хутору старости Підлужного бути у верховій сторожі на окраїнах поселення. Це не засмутило хлопців, і ще до заходу сонця четверо молодих вершників виїхали за ворота садиби і, поділившись по двоє на відстані п’ятдесяти сажнів, неквапливо побрели до потемнілих байраків та перелісків.
У церкві йшла всеношна молитва, і до хлопців часом долинали мелодійні церковні пісні, виднілися спалахи вогнищ – побіля цвинтаря та на майдані.
Ніч видалася тихою та лагідною. Із дворів долинали гавкіт собак та ревіння худоби. Коні добре бачили в темряві, проте парубки покладалися на свій гострий слух та на шаблі. Як і домовлялися, Грицько з Іваном час від часу подавали умовні сигнали про те, що у них усе гаразд, і трохи збентежені звечора хлопці вгамували неспокій.
Святки
Ось нарешті на північному сході посвітлішав небосхил і сяючі нічні зорі невиразно заблимали перед прийдешнім сходом сонця. Чулися іржання коней, веселе скрипіння возів, що поспішали на посвяту паски, невиразні голоси хуторян та дитячий веселий гамір. На церковній дзвіниці святково заспівав, загудів дзвін, згукуючи християн на Паску. Хлопці спішились та похристосались один з одним, і коли зорі почали згасати одна за одною, з відчуттям свята в душах поїхали до церкви – на посвяту.
Майдан перед церквою був уже заповнений людьми, і священик, отець Роман, з чисельним почтом виконували дійство посвяти. Зустріли своїх рідних, і з благоговінням Андрій похристосався з ними, а Миколка від радості зустрічі з братом кинувся на руки, а тоді наділив йому крашанок, і вони зіграли навбитки.
Додому поверталися всі разом. І не помітили, як уже були на своєму хуторі. Мати налила у жбан води, поклала туди декілька свячених писанок, і всі стали по черзі вмиватися, стоячи головою до сходу сонця. Перша – Галинка, щоб була люба та щаслива, а потім і всі інші. Мати з батьком тільки встигали міняти воду у жбані, не виймаючи звідти посвячені яйця. Нарешті останнім умився батько і, помолившись, подав писанки доньці, примовляючи:
– Щоб ти, донечко, щаслива була та найкраща росла!
Хутенько гуртом накрили стіл з різною смакотою, а серед столу стояла паска з устромленою в неї гілочкою верби, що святили на Вербну неділю. На столі, окрім наїдків, були і наливочка солодка, і мед та горілка – багатий був стіл при розговінні. Запалили свічку і всі помолилися Богу перед святими образами. Тоді мати помазала дітям губи свяченим салом, і присутні розговілися свяченою паскою – борони боже, щоб розкришити її по долівці… Потім кожен з’їв посвячене яйце, а шкаралупу мати зібрала і поклала окремо на припічку, аби потім віднести до річки та пустити її водою, щоб і рахмани знали, що Великдень настав.
Зморені нічною сторожею хлопці розбрелися спати. Андрій з Тимошем