Скачать книгу

матір-удову.

      – Яка, врешті, й стала її доглядати. Холлі киває.

      – Дуже дивно, дуже сумно. Але принаймні фінансова підтримка в них була – страховка. Вони навіть непогано влаштувалися у світі.

      – Так, – погодився Ходжес, – але тепер вони пішли зі світу.

      На це Холлі нічого не каже. Попереду виїзд на Рідждейл. Ходжес прямує туди.

      5

      Піт Гантлі набрав вагу, живіт у нього звисає над поясом, а от Ізабель Джейнз у линялих джинсах і синьому блейзері не втратила ані краплі колишнього шарму. Оксамитовий погляд її сірих очей переходить від Холлі до Ходжеса й назад.

      – А ви схудли, – зауважує вона, і це може бути і похвалою, і звинуваченням.

      – У нього щось зі шлунком, то він аналізи здав, – каже Холлі. – Результати мали бути сьогодні, але…

      – Ну не треба, Холс, будь ласка, – зупиняє її Ходжес. – Це ж не медичний консиліум!

      – Ви удвох просто як старе подружжя, – відзначає Іззі. Холлі спокійно відповідає:

      – Шлюб із Біллом зіпсував би наші ділові стосунки.

      Піт сміється, Холлі здивовано зиркає на нього, і всі заходять у будинок.

      Будинок славний, у стилі Кейпкоду, і в ньому, попри холодну погоду й розташування на горі, дуже тепло. У передпокої всі четверо надягають гумові рукавички й бахіли. Як усе повертається, чудується Ходжес. Наче й не минало ніколи.

      У вітальні на стіні картина з окатим хлопчиськом, а на другій – телевізор із великим екраном. Перед ним – крісло і кавовий столик. На столі акуратним віялом розкладено часописи про знаменитостей на зразок «ОК!» і жовта преса типу «Inside View». Посеред кімнати на килимі продавлено дві глибокі канавки. Ось тут вони вечорами дивилися телек, міркує Ходжес. А то й цілими днями. Мати в кріслі, Мартіна в інвалідному візку. Мабуть, тонну той візок важив, он які ями понадавлював.

      – А матір як звали? – питає він.

      – Дженіс Еллертон. Її чоловік Джеймс помер двадцять років тому, як стверджує… – Піт, чоловік старого гарту, як і Ходжес, ходить не з айпадом, а з блокнотом. Тепер він зазирає в записи. – Як стверджує Івонна Карстерс. Вона і друга помічниця Джорджина Росс знайшли тіла невдовзі після того, як прийшли сюди вранці перед шостою. Їм за такі ранні приходи додатково платять. Росс нам не дуже допомогла…

      – Вона щось нерозбірливе молола, – пояснила Іззі. – А от Карстерс молодцем трималася, голову не втрачала. Одразу зателефонувала в поліцію, і ми вже о шостій сорок прибули на місце.

      – Скільки було мамі?

      – Точно не знаємо ще, – відказав Піт. – Але не першої свіжості дама.

      – Сімдесят дев’ять, – розповіла Холлі. – В архівах новин, які я переглядала, чекаючи на Білла, щоб зібратися на думці, знайшлося, що на момент трагедії в центрі їй було сімдесят три.

      – Тяжко на такій старості про інваліда дбати, – прокоментував Ходжес.

      – Але жінка була в хорошій формі, – відзначила Ізабель. – Ну, принаймні Карстерс так каже. Сильна. І допомагали їй багато. У неї були гроші, бо…

      – …вони отримали страховку, –

Скачать книгу