LITMIR.BIZ

Скачать книгу

ця інформація надзвичайно секретна. – Я б’ю її туру королевою.

      Клер скривила гримасу.

      – Ай. А ти тоді подорожував у часі? Коли ви зустрілися?

      – Я займався своїми справами.

      Клер зітхає. Вона знімає ще одного пішака своєю турою. У мене вичерпується запас пішаків. Ходжу слоном королеви на f4.

      – Так несправедливо, що ти знаєш про мене все, але ніколи нічого не розповідаєш мені про себе.

      – Твоя правда. Це нечесно. – Намагаюся здаватися послужливим та сповненим каяття.

      – Я про те, що Рут, Гелен, Меґан та Лаура розповідають мені усе, і я їм усе кажу.

      – Усе?

      – Так. Ну, про тебе я не розповідаю.

      – Справді? А чому?

      Здається, Клер намагається оборонятися.

      – Ти – таємниця. Вони і так би не повірили мені. – Своїм конем вона заганяє мого слона у пастку і хитро мені посміхається. Споглядаю дошку, намагаючись знайти спосіб зняти її коня, чи забрати мого слона. Для білих ситуація вкрай напружена.

      – Генрі, ти справжній?

      Я трохи розгубився.

      – Так. А яким ще я можу бути?

      – Ну, не знаю. Примарним?

      – Я звичайна людина, Клер.

      – Доведи.

      – Як?

      – Не знаю.

      – Слухай, я думаю, ти теж не доведеш, що справжня, Клер.

      – Звичайно, доведу.

      – Як?

      – Я така ж, як інші люди.

      – Але я теж такий же, як і інші. – Дивно, що Клер порушила цю тему. У 1999 році щодо цього ж питання ми з лікарем Кендріком втяглися у філософську позиційну війну. Кендрік переконаний, що я – передвісник нового виду людини, що відрізняється від теперішнього люду, як кроманьйонець від свого сусіда неандертальця. Я стверджую, що я – просто збій програми; нездатність мати дітей доводить, що я не можу бути відсутньою ланкою. Ми обурено цитуємо один одному К’єркегора та Гайдеггера. Тим часом Клер теж ставиться до мене з недовірою.

      – Люди не з’являються і зникають так, як ти. Ти – наче Чеширський кіт.

      – Ти натякаєш, що я – вигаданий персонаж?

      Нарешті визначився з ходом: тура на а3. Тепер вона може забрати мого слона, та в результаті втратить королеву. За якусь мить вона розуміє це, і показує мені язика. Її язик неприємного помаранчевого відтінку від усіх тих чіпсів «Дорітос», які вона з’їла.

      – Це змушує мене роздумувати про казки. Я маю на увазі, якщо ти – справжній, то чому казки не можуть бути реальними історіями? – Клер підводиться, все ще задумливо дивлячись на дошку, і трохи підтанцьовує, наче в неї загорілися штани. – Гадаю, земля стає дедалі твердішою, мої сідниці заніміли.

      – Можливо, казки реальні. Або деякі моменти в них відбувалися насправді, а потім люди просто додумали дещо, знаєш?

      – Наприклад, Білосніжка була у комі?

      – І Спляча Красуня також.

      – А Джек Бобове Стебло насправді був чудовим садівником.

      – А Ной – старий дивак, що жив у плавучому будинку з купою котів.

      Клер витріщається на мене.

      – Ной з Біблії. Це не казка.

      – А. Так. Вибач.

      Я дуже зголоднів. У будь-яку мить Нел кликатиме дзвіночком на вечерю, і Клер буде

Скачать книгу