LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      – Найбільший дар для адвокатів із розлучень та шпигунів з часів Міккі Фінна. Мікромініатюризований провідний записувач. Провід пружинний, тож його неможливо розпізнати детективу. Всередині транзистори, резистори, конденсатор та все інше, запаковані у пластик: ти можеш викинути його з таксі, і з ним нічого не станеться. Сила приблизно дорівнює радіоактивності сонячного годинника, але добре захищена. Проводу вистачає на двадцять чотири години. Потім потрібно вийняти котушку і вставити іншу, пружина – це вже намотана частина котушки.

      – Вона вибухне? – нервово запитала Джилл.

      – Можеш запікати її в тістечках.

      – Але, Бене, через тебе я тепер боюся повертатися до тієї кімнати.

      – І не потрібно. Ти можеш потрапити до сусідньої, чи не так?

      – Гадаю, що зможу.

      – Ця штучка має віслючі вуха. Прикріпи її увігнутою стороною до стіни – хірургічна стрічка для цього підійде якнайкраще, – і вона вловить кожне слово, сказане у сусідній кімнаті. Там є туалет чи щось таке?

      Джилл замислилася.

      – Я ризикую, що мене помітять, якщо я ходитиму в сусідню кімнату надто часто; адже там територія команди. Або вони можуть користуватись нею. Послухай, Бене, його кімната має третю стіну, спільну з кімнатою, розташованою в іншому коридорі. Це спрацює?

      – Ідеально. Коли ти це зробиш?

      – Хм… Дай його мені. Я все обміркую і перевірю ґрунт під ногами.

      Кекстон зупинився, щоб відполірувати пристрій носовичком.

      – Надягни рукавички.

      – Навіщо?

      – Використовувати його трохи незаконно, але корисно – для короткого відпочинку за барною стійкою. Завжди користуйся рукавичками, коли вставлятимеш запасні котушки, і дивись не попадися з ним.

      – Ти думаєш лише про найкраще!

      – Хочеш відмовитися?

      Джилл повільно видихнула.

      – Ні, я завжди тяжіла до злочинного життя. Ти навчиш мене гангстерського жаргону? Буду тобі дуже вдячна.

      – Хороша дівчинка! – Над дверима блимнуло світло, він подивився вгору. – Це, напевне, твоє таксі. Я викликав його, коли ходив за цим.

      – Знайдеш мої туфлі? Ні, не підіймайся на дах. Що менше мене бачитимуть з тобою, то краще.

      – Як забажаєш.

      Коли він випростався після того, як надягнув їй туфлі, Джилл взяла його голову обома руками і поцілувала.

      – Дорогий Бене! З цього не вийде нічого хорошого, і я раніше не розуміла, що у тебе є злочинні нахили, але ти гарно готуєш – звісно, якщо програмую я… І я вийду за тебе, якщо ти знову заженеш себе у пастку, варту цієї пропозиції.

      – Пропозиція залишається відкритою.

      – А гангстери одружуються зі своїми коханками? Чи краще – «бабами»? Що ж, побачимо.

      Вона швидко вийшла.