LITMIR.BIZ

Скачать книгу

сказав він невпевнено. – Якщо її батько був Мисливцем за тінями, а мати – приземлена. Звичайно, це протизаконно, але, можливо, вони були в бігах.

      – Мама сказала б мені, – сказала Клері, хоча подумала, що лише один знімок тата і те, що мама ніколи про нього не розповідала, наводило на певні роздуми.

      – Не обов’язково, – сказав Джейс. – У всіх є секрети.

      – Люк, – сказала Клері. – Наш друг. Він мав би знати. – Згадка про Люка викликала почуття провини й жаху. – Минуло три дні, він, напевне, божеволіє. Можна йому подзвонити? Тут є телефон? – Вона глянула на Джейса. – Будь ласка!

      Завагавшись, Джейс глянув на Годжа. Той кивнув і відійшов від столу. Позаду нього був латунний глобус, зовсім не схожий на інші, які вона бачила раніше. Було щось невловимо дивне у формі країн і континентів. Поруч стояв старомодний чорний телефон зі сріблястим диском. Клері приклала до вуха слухавку. Знайомий звук гудка подіяв на неї заспокійливо.

      Люк відгукнувся після третього дзвінка.

      – Слухаю?

      – Люку, – вона оперлася на стіл. – Це я, Клері.

      – Клері… – До полегшення в його голосі додалося ще щось незрозуміле їй. – З тобою все гаразд?

      – Так, усе добре, – сказала вона. – Пробач, що не дзвонила раніше. Люку, мама…

      – Я знаю. Тут була поліція.

      – Отже, нема ніяких новин… – Зникла остання надія, що її мати втекла з дому та десь переховується. Інакше вона б обов’язково зв’язалася з Люком. – Що сказала поліція?

      – Повідомили, що вона зникла.

      Клері пригадала жінку-поліцейського з кістяною рукою і здригнулася.

      – Ти де?

      – В місті, – відповіла Клері. – Я точно не впевнена, де саме. З друзями. Мій гаманець зник. Якщо заплатиш за мене, я візьму таксі та приїду до тебе.

      – Ні, – обірвав він.

      Телефон вислизнув з її спітнілої руки. Дівчина зловила його в повітрі.

      – Що?

      – Ні, – сказав він. – Тобі сюди не можна. Тут дуже небезпечно.

      – Можна подзвонити…

      – Слухай, – його голос був суворим. – Незалежно від того, у що замішана твоя матір, я тут ні до чого. Тобі краще залишатися там, де ти зараз.

      – Але я не хочу залишатися тут. – Вона захникала мов дитина. – Я не знаю цих людей. Ти…

      – Я тобі не тато, Клері. Я вже це тобі казав.

      Сльози обпалили кутики її очей.

      – Пробач, просто…

      – Не звертайся більше до мене по допомогу, – сказав він. – У мене безліч власних проблем, ще твоїх мені бракує, – додав він і поклав слухавку.

      Дівчина стояла, втупившись у телефон, тоновий сигнал гудів у вухо, як велика потворна оса. Вона знову набрала номер Люка. Дзвінок перевели на голосову пошту. Тремтячими руками Клері грюкнула слухавкою.

      Присівши на підлокітник Алекового крісла, за нею спостерігав Джейс.

      – Я так зрозумів, що він не зрадів тобі.

      Клері відчула, як її серце стиснулося до розмірів волоського горіха. Крихітний твердий камінець у грудях. «Я не заплачу! Тільки не перед ними!» – подумала вона.

      – Гадаю, мені варто

Скачать книгу