Повість про санаторійну зону - Хвильовий Микола

Скачать книгу

на оповідача, раптом згадав, що ординатор наказав сестрі поповнити про його анамнез. І це неприємно вразило й зіпсувало й без того поганий настрій. «Для чого анамнез?». І йому раптом прийшло в голову, що анамнез — причіпка: просто треба комусь поповнити його біографію.

      Словом, сьогодні він знову відчув тривогу.

      До анарха підсунула койку Унікум. Праворуч лежала Майя, ближче — метранпаж.

      — Чому я з вами так мало говорю? — спитала Унікум, звертаючись до анарха.

      Хтось пирхнув: цю солом’яну вдовушку, безперечно, мучить еротоманія. Вона буквально й остаточно нікому не дає покою.

      — Знаєте, краще було б, коли б ви до мене не приставали!

      — Що? — скрикнула Унікум.

      Хтось ще раз пирхнув.

      Тоді Унікум, щоб вийти з ніякового становища, підвелась і погладила своєю рукою загорілі анархові груди. Потім нахилила голову на бік, на дикий малинник: мовляв, ходім! І раптом одвернулась.

      — От іще нелюдимий!

      — І справді: якийсь Мендель в окулярах, — сказала Майя, втручаючись у розмову, і кинула до анарха: — Чого ж ви? Сама ж кличе, ну, і йшов би!

      — Нікого я не кличу, — образилась Унікум. — Подумаєш, яка цяця! — і понесла свою койку до веранди.

      Майя випровадила її іронічним поглядом, потім розставила руки й затопила яблуневий глуш:

      — О-о-о!

      — Так кричить санаторійний дурень! — подав із дальньої койки психопат.

      — Коли хочете знати, так кричить життя! — кинула в бік Майя.

      Психопат усміхнувся: «Життя?». Він ніколи цьому не повірить. Дідок правий: у неї, безперечно, хворий огник в очах.

      «О» пішло в глуш, у бур’яни й там поринуло, щоб більше не вернутися. Але «о» стривожило медичний персонал. Прибігла сестра й одразу ж накинулась:

      — Не можна так, Майо, — сказала вона. — Що ви робите? Я ординаторові скажу!

      Майя звернулася котятком. Майї нема. Майя ніколи не кричала.

      — Хто ж?

      — О! — і Майя показала пальцем на анарха.

      Сестра до нього; мовляв, такий серйозний — і на тобі. Що це з ним? То невчасно на койку лягає, то ще що-небудь. Це ж недисциплінованість! Так порушувати санаторійний режим ні в якому разі не можна. Він мусить негайно себе виправити — інакше, будуть неприємності.

      Але сестру несподівано перебив метранпаж.

      — Це кричали вони! — сказав він, роблячи наголос на «вони», і махнув рукою в Майїн бік.

      — Що? — зробила здивовані очі Майя.

      — Нічого! — спокійно сказав Карно і потім раптом спитав, звертаючись до анарха: — А що то у вас лежить у кишені?

      — В кишені?

      — Я питаю: що то у вас лежить у кишені?

      Анарх зиркнув на свою кишеню й тут же почервонів. Проходячи повз загороджений молодняк, він зірвав три яблука, що їх хотів дати Хлоні. Тепер Карно його несподівано поставив у таке становище, ніби він тільки те й робить, що нищить заборонений молодняк.

      — Яблука, — сказав він і витяг їх.

      — Яблука ж заборонено рвати, — кинув метранпаж і перевів свій іронічний погляд

Скачать книгу