LITMIR.BIZ

«Собака Баскервілів» – одна з найвідоміших історій про геніального сищика Шерлока Голмса. Цього разу він розв’язує майже містичну справу: за жахливих обставин вмирає власник Баскервіль-холу сер Чарльз. Вважають, що його смерть спричинила поява якогось чудовиська, адського створіння, яке переслідує Баскервілів уже не одне століття. Голмс розкриває давню таємницю і звільняє Баскервілів від родового прокляття. У повісті «Долина страху» Шерлок Голмс отримує листа, в якому йдеться про підготовку нападу на містера Дугласа. Але вже за п’ять хвилин по тому він дізнається, що містера Дугласа вбито у власному маєтку. Голмс береться за розслідування і доходить висновку, що вбито зовсім не містера Дугласа, а того, хто хотів його вбити…

Подробнее

До книжки відомого англійського письменника Артура Конан Дойла (1859–1930) увійшли дві повісті – «Етюд у багряних тонах» (1887) та «Знак чотирьох» (1890). Перша з них відкриває цикл творів про знаменитого сищика Шерлока Голмса та його компаньйона доктора Ватсона – це жаліслива історія кохання і помсти, що завершилася кількома вбивствами у Лондоні, які завели у глухий кут поліцію. У повісті «Знак чотирьох» Голмс і Ватсон займаються розслідуванням справи бідної дівчини Мері Морстен, яка раптом виявилася багатою спадкоємицею, однак ненадовго.

Подробнее

Книга містить дві серії оповідань Леопольда фон Захер-Мазоха (1836–1895) з єврейського життєсвіту. Герої першого циклу творів розкидані провінційними містечками Угорщини, Голландії, Румунії, Австрії тощо. Вони щиро прив’язані до країни, в якій народилися, проте зберігають свій традиційний життєвий устрій, їх поєднує глибока релігійність, безмежне терпіння та надзвичайна працьовитість. В оповіданнях, що сповнені пікантних контрастів, жвавих діалогів, теплого гумору, розкриваються найкращі якості синів Ізраїлю: життєлюбність, розум, винахідливість, іронічність, милосердя. До другого циклу увійшли три оповідання про єврейський світ Галичини. Письменник із дивовижною обізнаністю та проникливістю висвітлює тему культурного феномену співіснування ортодоксальних євреїв, селян та польської шляхти. Видання проілюстроване промовистими малюнками та гравюрами відомих художників ХІХ ст. Оповідання, що увійшли до книги, вперше перекладено українською мовою.

Подробнее

П’єса «Пер Ґінт» багатогранна, глибока й актуальна. А написано ж її 1867 року! У ній є все: кохання, зрада, мріяння, зіткнення з реаліями життя, політика, романтика, природа, бунт, гріхи, віра, муки, метання, музика тощо. У п’єсі дуже непросто зрозуміти: де реальність, а де вигадка, адже головний герой літає високо в хмарах частіше, ніж стоїть на землі. Мрія про царювання та багатство кличе його в дорогу. Країни, зустрічі, злети й падіння… Проминуть довгі роки, перш ніж герой повернеться додому. Проте головне не в тому, чи вигадані істоти, яких зустрічає він на своєму життєвому шляху, і чи реальні події, що відбуваються. Головне – дилема: за яким девізом потрібно жити – «Упиватися собою!» чи «Собою бути!» Це філософська притча про людину, яка все життя прожила марно, був «ні грішником, і не праведником», і тільки під кінець свого шляху він розуміє цю правду.

Подробнее

«Сліпота» – це історія про те, як в одному безіменному мегаполісі люди раптом всі осліпли, крім однієї жінки, і до чого це призвело. Це алегорія про людське життя – безжально-іронічна, приголомшливо-страшна і до сліз прониклива. І все ж вона вселяє впевненість, що людина спроможна все подолати, і після прочитання цієї книги, за визнанням численних читачів, хочеться дивитися на світ широко відкритими очима і просто – жити. Тому що нічого важливішого за це й бути не може.

Подробнее

За своє недовге життя (а прожив він усього 41 рік) відомий польський письменник Тадеуш Доленга-Мостович (1898–1939) створив 16 романів, вісім з яких були екранізовані. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Кар’єра Никодима Дизми», «Щоденник пані Ганки», «Знахар». «Професор Вільчур» є продовженням роману «Знахар». Минуло три роки відтоді, як Рафал Вільчур, колишній сільський знахар, а насправді талановитий хірург, повернувся до Варшави й знову очолив створену ним самим клініку. Він багато й успішно оперує, читає лекції студентам і навіть не підозрює, що його слава і визнання не всім до вподоби. Подружжя Добранецьких не зупиниться ні перед чим, щоб забруднити чесне ім’я професора Вільчура і вижити його із власної клініки. Не в змозі більше терпіти інтриги, самотній і розгублений професор повертається у далеке село в білоруській глибинці, де його знали як знахаря Антонія. Там він відкриває народну лічницю, котру збудували самі селяни. А допомагає професорові у всьому молода лікарка Люція, яка вже давно закохана у нього…

Подробнее

Оповідання Ф. С. Фіцджеральда (1896–1940) вирізняються майстерністю тонкого психологізму та елементами контрасту. Видання містить автобіографічний цикл творів про Безіла Дюка Лі та оповідання «Дитяча забава». Безіл, прототипом якого є сам автор, – амбітний, розумний і цілеспрямований підліток із невеличкого міста Сент-Пол, штат Міннесота. Становлення його особистості відбувається в моральних випробуваннях, герой часто потрапляє в схожі ситуації, але щоразу реагує на них по-різному, що дає змогу зробити висновок про те, як змінюється його внутрішній світ. Він виважує власні вчинки та прагне, попри всі перепони, втілити виплекані з дитинства мрії. Фіцджеральду вдається передати прикмети часу мимохідь: оповідання сповнені деталями американського побуту початку XX століття – від вбрання до модних мелодій і танців «епохи джазу».

Подробнее

Знаменитий австрійський письменник Франц Кафка (1883–1924), більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора, є визнаним новатором у прозі ХХ століття. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові». «Листи до Феліції» адресовані Феліції Бауер – берлінській знайомій, а потім нареченій Кафки, з якою він двічі був заручений, проте подружжям вони так і не стали. Листування з Феліцією тривало понад п’ять років – з 1912-го по 1917-й. Воно відображало всю складність стосунків між адресатами. На жаль, листування одностороннє, оскільки листи самої Феліції письменник спалив після остаточного їхнього розриву. В листах розкривається особистий світ Кафки, особливості його життя й оточення, як це відчував, усвідомлював і переживав сам письменник. До видання увійшли листи Ф. Кафки до Феліції, написані у 1912 році, в яких він постає невпевненою у собі людиною, котра здатна і на палке кохання, і на глибокий аналіз своїх почуттів…

Подробнее

Збірка оповідань «Мандрівні комедіанти», до якої увійшли оповідання «Опришок», «Опришок Магас», «Прогулянка на санях», «Хлопський суд», «Мертві ненаситні», «Мандрівні комедіанти» та «Свято обжинок», містить розповіді про життя галичан та гуцулів другої половини ХІХ ст. Це історії про опришків – українських «лісових хлопців», для яких головним сенсом життя є справедливість, встановити яку можна в різні способи; про незвичайну, розумну та вродливу молоду вдову Альдону, яка чомусь віддала перевагу одноманітному животінню у своєму маєтку, а не дурманливим розвагам столиці; про сина дрібного поміщика Альбіна Новаківського, який не боїться змінити своє життя заради кохання. Колоритні герої, чудові пейзажні та побутові замальовки, що відбивають красу природи Карпат, особливості буденного життя мешканців сіл і малих містечок Галичини, інтрига, яка не відпускає читача упродовж усього твору – усе це спільні ознаки малої прози Захера-Мазоха, маловідомої українському читачеві.

Подробнее

Фрідріх Ніцше (1844–1900) – видатний німецький філософ і мислитель ХІХ століття, чиї твори мали вибуховий ефект і зробили його чи не найцитованішим філософом у XX сторіччі. Отримавши класичну освіту і ставши професором філології у 24 роки, Ніцше до того ж захоплювався музикою, яку вважав найвищим проявом творчого духу. Його першим філософським твором стало «Народження трагедії з духу музики» (1872). Саме в цей період Ніцше захопився філософією Шопенгауера і музикою Вагнера. Але бунтівна натура мислителя не дала йому довго зачаровуватися ідеалізмом, як не спокусив його і матеріалізм. Ніцше знайшов свій особистий шлях – він називав себе філософом неприємних істин. Зміни у світогляді сприяли тому, що він став сповідувати ірраціоналізм та «волю до влади». Вінцем його філософії стала «книга для усіх і ні для кого» – «Так говорив Заратустра» (1883–1885). А представлену в нашому виданні «Веселу науку» (1881–1882, друге видання – 1886–1887) Ніцше пізніше називав коментарем до ще не написаного «Заратустри». Афористичність, що притаманна творам Ніцше, його неабиякий літературний хист зробили його творчість надбанням не тільки філософії, а й літератури. І саме це пояснює його популярність – творами Ніцше захоплювались і шанувальники художньої літератури.

Подробнее