LITMIR.BIZ

Скачать книгу

якби не циркуляр жандармського управління «Про встановлення поліцейського нагляду за вихідцями з Польщі, які перебувають у Херсонській губернії». І тоді в мене було б зовсім інше життя. І тоді б я не застрелив свою сестричку… Я просто був дитиною і грався з батьковою рушницею… А сьогодні, спускаючись із пароплава, я… Мені здалося, що я її побачив! Ні… Звісно, це була не вона. Просто безпритульна дівчинка років шести-семи… А таких безпритульних у країні мільйони! І тієї миті зрозумів, що тільки я зможу швидко й ефективно побороти цю ганьбу революції. Уже завтра ЧК отримає наказ про ліквідацію дитячої безпритульності в найкоротші терміни. Я запроваджу для цього ще одну ЧК[16]! Але самого лише мого бажання в жодному разі недостатньо. Потрібні продовольство, паливо, ті ж учителі, будівлі й ще купа всякої всячини. Чимало цього можна купити за кордоном. Особливо продовольство! Ось де б знадобилося золото. Як гадаєш, чи справді можна розраховувати на це херсонське золото?

      Останнє вимовив уже голосно.

      Тонко заспівали ліжкові пружини за шовковою ширмою. Плавно відсунулася одна з частин ширми, зігнувши вогнедишного дракона. А коли дракон повернув своє мальовниче єство, перед головним чекістом країни Рад постав чоловік украй невиразної зовнішності, в поношеній гімнастерці й галіфе. Комісарська куртка і стоптані чоботи надавали йому вигляду бувалого в бувальцях чекіста, який так і не зірвав жодної зірки вдалої службової кар’єри.

      – Треба діяти як людина думки. А гадати і сподіватися – це вже майже здатися!

      – І що?.. – суворо подивився на співрозмовника Фелікс Едмундович.

      – Думаю таке: англійські печатки на ящиках, без сумніву, справжні. А золото в цих ящиках, із клеймами ювелірних заводів Фаберже та Морозова, без сумніву, відповідає пробі й вазі. Але…

      Подивившись на шовкову ширму з нескінченно далекого Китаю, Дзержинський запитав:

      – Упевнений, що китайці не допоможуть?

      – Я розмовляв із Саном і Ваном. Вони великі майстри своєї справи. У Китаї тортури – це мистецтво. Люди в їхніх руках – лише заготовки для шедевра ката. Їхній досвід дозволяє з першого погляду оцінити цю заготовку. Але для переконливості вони все-таки застосовували до цього суб’єкта вашої домовленості свої голки. Відразу ж і заявили, що ця людина – не зовсім, так би мовити, людина. Сказали, що є такі особливі люди, маківки яких торкнувся сам Будда!

      – Божевільний? Фаталіст? Фанатик?

      – Радше святий, наділений милістю небес…

      – Добре, що тебе не чують інші наші товариші…

      – Ще китайці запропонували таке: щоб наш знайомець усе-таки виказав місце, де зберігається це золото, застосувати останній аргумент – змію, що обвиває нефритове гніздо. Це тортури, коли роздвоюється член, розрізається й вивертається мошонка, і… Такий неймовірний біль, після якого він якщо виживе, то назавжди втратить розум.

      – Не наш випадок… Залишається тільки пряник для того, кого торкнувся сам Будда? Сподіваюся, що ці брати Сан і Ван знають, про

Скачать книгу