Скачать книгу

Отже, вони, схоже, говорять про щось невизначене і, гадаючи, що вони говорять про суще, насправді говорять про не-суще, адже те, що існує потенційно, а не в дійсності, є невизначеним. Але їм доводиться висловлювати щодо [30] будь-якої речі або ствердження, або заперечення. Адже безглуздо, якщо для кожної речі буде можливим її заперечення, а заперечення чогось іншого, що їй не властиве, неможливе. Наприклад, якщо істинно сказати про людину, що вона не є людиною, то вочевидь також правильно сказати, що вона або є трієрою, або не є трієрою. Отже, якщо може висловлюватися ствердження, то необхідно також, щоб можна було висловлювати заперечення. [35] Якщо ж ствердження неможливе, то заперечення принаймні буде можливим більшою мірою, ніж заперечення самої речі. [1008a][1] Тож якщо навіть це ствердження можливе, то можливе також заперечення того, що людина є трієрою, якщо ж можливе це заперечення, то можливе й ствердження.

      Такі наслідки випливають у тих, хто вважає, що не є необхідним стверджувати або заперечувати. Справді, якщо істинно, що щось є людиною і [5] не є людиною, то очевидно, що воно так само не є ні людиною, ні не-людиною (адже для двох стверджень можливі два заперечення). Якщо ж ствердження є одним твердженням, що складається із двох, то й протилежне йому заперечення буде одним.

      Далі, або те, що вони стверджують, стосується всіх випадків – тобто щось є білим і не-білим, сущим і не-сущим і так само відносно всіх стверджень і [10] заперечень, – або не всіх, а натомість деяких стосується, деяких – ні. І якщо це вірно не у всіх випадках, то ці випадки були б визнані, якщо ж це вірно у всіх випадках, то знову ж таки або у всіх випадках, коли вірне ствердження, вірне й заперечення, а у всіх, де вірне заперечення, вірне й ствердження, або в тих випадках, де вірне ствердження, вірне й заперечення, натомість не у всіх випадках, де вірне заперечення, [15] вірне й ствердження. І в останньому випадку незаперечно мало б існувати не-суще, а якщо не-буття є незаперечним і зрозумілим, то протилежне ствердження було б ще більш зрозумілим. Якщо ж однаково можна стверджувати все, що можна заперечувати, то необхідно або говорити, відрізняючи істинне від хибного – наприклад, що [20] щось є білим, а щось не є білим, – або ні.

      А якщо невірно говорити, відрізняючи істинне від хибного, то він такого і не каже, і немає нічого (але як те, чого немає, могло б говорити й ходити). А тоді все було б єдиним, як уже було сказано раніше[56]

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примечания

      1

      Aristotle, Metaphysics / trans. by Hugh Lawson-Tancred. Penguin Books, 1998. Р. lii.

      2

      Sachs

Скачать книгу


<p>56</p>

1006b 17, 1007а 6.