LITMIR.BIZ

Скачать книгу

та дідові, друга – волосся Делли.

      Якби цариця Савська жила в будинку навпроти, можливо, Делла, помивши голову, сушила б своє волосся біля вікна, щоб затьмарити блиск оздоб і коштовностей її величності. Якби цар Соломон був швейцаром у будинку, де вони жили, і зберігав би свої скарби в підвалі, Джім, проходячи повз нього, завжди діставав би свого годинника, щоб побачити, як Соломон рве собі бороду від заздрощів.

      Прекрасне волосся Делли розсипалось каштановими хвилями, сяючи, мов струмені водоспаду. Воно спадало нижче її колін і вкривало, наче плащем, майже всю її. Потім вона знову, нервуючи і поспішаючи, зібрала його. Завагавшись, постояла якусь мить нерухомо, і дві чи три сльозини впали на потертий червоний килим.

      Мерщій накинути старенький коричневий жакет, мерщій – капелюшок! Майнувши спідницею, Делла кинулася до дверей і вибігла з дому на вулицю. В очах у неї ще поблискували діамантовими краплями сльози.

      Вона зупинилась перед дверима з вивіскою: «М-м Софроні. Найрізноманітніші вироби з волосся». Делла вибігла на другий поверх і спинилася, переводячи подих, серце її швидко билося. Мадам Софроні була здоровенною білявкою, дуже стриманою.

      – Чи не купите ви моє волосся? – спитала Делла.

      – Я купую волосся, – відповіла мадам. – Зніміть капелюшок, треба подивитися, що за товар.

      Знову заструменів каштановий водоспад.

      – Двадцять доларів, – сказала мадам, звично зважуючи в руці волосся.

      – Давайте мерщій, – промовила Делла.

      Дві години після цього пролетіли на рожевих крилах – вибачайте за банальну метафору. Делла бігала по крамницях, шукаючи подарунок Джімові.

      Нарешті знайшла. Безперечно, ця річ була створена для Джіма, і тільки для нього. Нічого схожого не було в жодній іншій крамниці, вона вже все перевернула там догори дном. Це був платиновий ланцюжок для кишенькового годинника, простий і строгий, він привертав увагу коштовністю матеріалу, з якого був зроблений, а не показним блиском – саме такими мають бути всі гарні речі. Він навіть був гідним Годинника. Побачивши його, Делла відразу дійшла думки, що ланцюжок повинен належати Джімові. Він був таким, як Джім. Скромність і гідність – ці якості були у них обох. За ланцюжок довелося заплатити двадцять один долар. У Делли залишилося ще вісімдесят сім центів, і вона поспішила додому. З таким ланцюжком Джім у будь-якому товаристві зможе дістати свій годинник і глянути, котра година. Бо хоч яким чудовим був той годинник, Джім іноді дивився на нього крадькома, бо висів він не на ланцюжку, а на старому шкіряному ремінці.

      Коли Делла повернулася додому, її захоплення трохи вщухло, натомість з’явилися передбачливість та розсудливість. Вона дістала щипці для завивання, запалила газ і почала виправляти спустошення, вчинені великодушністю та любов’ю. А це завжди надзвичайно важка праця, дорогі друзі, велетенська праця.

      За сорок хвилин її голова вкрилася дрібними кучериками і Делла стала дуже схожою на

Скачать книгу