Муха на ветровом стекле - Ирина Солодченко

Скачать книгу

не боїться, бо каже, що лякатися треба хіба що людей. Кому вірити? Вкрай заплутали хлопчину ці дорослі…

      Назавтра поки бабуся поралася біля свині, малий відхилив ляду… А щоб та випадково не впала, притримав її зігнутою спиною. Зсередини пахтіло цвіллю й нафталіном. Дістав обережненько Біблію, поклав на стіл і відкрив першу сторінку:

      «Авраам родил Исаака; Исаак родил Иакова; Иаков родил Иуду и братьев его; Иуда родил Фареса и Зару от Фамари; Фарес родил Есрома; Есром родил Арама; Арам родил Аминадава; Аминадав родил Наассона; Наассон родил Салмона; Салмон родил Вооза от Рахавы; Вооз родил Овида от Руфи; Овид родил Иессея; Иессей родил Давида царя; Давид царь родил Соломона от бывшей за Уриею; Соломон родил Ровоама; Ровоам родил Авию; Авия родил Асу»…

      Якісь чудернацькі імена… Нетутешні… Чужі…Хто всі ці люди?

      А ввечері – безкінечні оповіді, як бабуся пережила війну, як виховувала чотирьох дітей. Довге життя… Чоловіка поховала одразу після війни. Дідусь їхав підводою через міст й перекинувся у річку. Приїхав додому й занедужав. І трясця його охопила…. А потім дідові уві сні примарилося, що він упав у колодязь і довго з нього вилазив… І таки видерся! «Тож житиму», – повеселішав чоловіче, а по обіді відійшов…

      І бабусина вечірня молитва:

      – Я устал, иду к покою,

      Боже, очи мне закрой.

      И с любовью будь со мною,

      Будь, Хранитель верный мой.

      Я сегодня, без сомнения,

      Уж виновен пред тобой.

      Дай мне всех грехов прощенье,

      Телу – сон, душе – покой.

      Тут бабуся замовкає, а він ще деякий час міркував, чим завинив? Ну гуляв із хлопчатами, тер кабачата для гусаків, нарвав вишні на вареники. У чому ж він винний? Сестра зрозуміло… На танці частенько вечорами збігає, двоюрідний брат Андрійко – на річку, а він – ні… Цілісінький день із бабусею. І за те його люблять. «Слухняний…»– каже бабуся… И пестує стрижену голівку своєю шорсткою долонею.

      … Телевизор шипит серым экраном, пачка от сигарет – пустая… Вспомнил про коньяк в шкафчике и дернул с полстакана прямо из горлышка, а потом долил в бутылку чай и поставил назад, чтобы жена сразу не обнаружила подмену. В голове зашумело, колесики завертелись и вытащили на гора давно забытое…

      … Черт, проведать бы бабушку, пока не поздно… Последний раз осенью гостевал… Правда, на той неделе звонил узнать, что там и как… «Приїдеш мене ховати», – відповіла старенька з сумом. «Та ви таке вже років сорок кажете… Поживіть ще».

      … Бабуся, бабуся… Жінка, яка подарувала йому щасливе сільське дитинство.

      … Якось витягла зі скрині своє злежане плаття і чистий фартушок. Потім вимивши замурзаний писок онука, наказала вдягнутися у парадне і повела «в собраніє». Це так на селі називаються збори, де співають псалми, які стара ретельно записує в зошит. Сірий товстий шорсткий зошит. Бабуся і вивчилася грамоті винятково переписуючи псалми. Як-от:

      Пророка Аввакума!

      Горе мне! Ибо со мною теперь как – по убор собрание летнихъ

Скачать книгу