ТОП просматриваемых книг сайта:
Реквієм по мрії. Г’юберт Селбі-молодший
Читать онлайн.Название Реквієм по мрії
Год выпуска 1978
isbn 978-617-12-2898-6,978-617-12-2895-5,978-617-12-2473-5
Автор произведения Г’юберт Селбі-молодший
Жанр Зарубежная образовательная литература
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Вони з Меріон пішли далі вулицею, відчуваючи сухість у горлі й бурчання в животі. Вони зайшли в цілодобову закусочну й узяли шматок пирога й кілька кульок морозива з шоколадно-полуничним сиропом і збитими вершками, а ще молока з шипучкою і шоколадним сиропом. Меріон заплатила, і вони рушили до її дому. Там вони сіли за стіл на кухні, й Меріон розпалила самокрутку. Гаррі зненацька захихотів, та тітка – то щось із чимось. Тому чоловікові не завадило б каное. Меріон передала самокрутку Гаррі, а тоді повільно випустила дим. На вулицях мають бути туалети. Тоді їй не довелось би принижуватися тільки для того, щоб справити потребу. Чоловікам можна ходити до вітру в провулку чи за машиною, і це цілком прийнятно, але якщо це робить жінка, то з неї насміхаються. От що мені подобається в Європі – вона цивілізована. Гаррі слухав і дивився на неї, схиливши голову набік, а тоді чи то усміхнувся, а чи то вишкірився і повернув їй самокрутку, незрозуміло, до кого ти говориш, до свого психа чи до судді. Самокрутка ще не докурилася, і Меріон простягнула її до Гаррі, але той похитав головою, тож вона обережно загасила її й поклала на край попільнички. А хіба все це не неподобство? Це ж сміховинно. Жінка не може ані сцяти, ані срати, ані пердіти, ані смердіти, ані отримувати задоволення від перепиху… перепрошую, від сексу. Гей, мала, я не винен, чуєш? Пам’ятаєш? Я ні слова не сказав. То нічого, мені треба на комусь тренуватися. Тренуйся на своєму психові. Він за це гроші отримує. Вона всміхнулася. Вже ні. Ти його покинула? Не зовсім. Ми бачимось, але не як лікар з пацієнтом. Гаррі засміявся, ти з ним ще й шпокаєшся? Буває. Коли настрій накотить. Рідня питає, чи я ще ходжу до нього на зустрічі, і я кажу, що так, тож вони продовжують давати мені на нього п’ятдесят доларів на тиждень. Меріон голосно й протяжно розсміялась. І я ж навіть не брешу тим недоумкам. Ти ж і з попереднім психом теж шпокалася? Так, але там усе швидко стало трохи тривожно. Він перестав виписувати мені рецепти, хотів кинути дружину й виправити мене… шовініст, одне слово. А цей інший. Я іноді бачуся з ним, і між нами нема жодної напруги.