LITMIR.BIZ

Скачать книгу

до нього. Ніхто, навіть мій дорогоцінний чоловік, ніколи не запитував мене, чи я щаслива. Можливо, тільки в дитинстві мої батьки або бабуся з дідом іноді цікавилися, чи мені весело, але тільки й того.

      – Ми ще зустрінемося?

      Я дивлюся перед собою й тепер бачу не колишнього хлопця, у якого закохалася підлітком, а провалля, до якого наближаюся з власної волі, провалля, якого не хочу обминути. На крихітну частку секунди я уявила собі, що тепер мої безсонні ночі стануть нестерпнішими, ніж будь-коли, бо справді маю цілком конкретну проблему: серце, яке палахкотить пристрастю.

      Усі червоні кольори «тривоги», які існують у моїй свідомості й моїй підсвідомості, заблимали.

      Але я сказала самій собі: ти себе не обманюй, він хоче лише покласти тебе в ліжко. Хоч навряд він стане тоді щасливішим.

      Та в настрої, майже близькому до самогубства, я погоджуюся на це. Якщо я ляжу в ліжко з чоловіком, який ледве доторкнувся до моїх грудей, коли ми були ще підлітками, то це навряд чи більше зашкодить моєму шлюбові, аніж те, що сталося трохи раніше, коли я зайнялася оральним сексом уранці й пережила кілька оргазмів уночі.

      Я хотіла повернутися до теми Сатурна, але він уже попросив принести рахунок і розмовляв по мобільному, повідомивши, що на п’ять хвилин запізниться.

      – Будь ласка, приготуй мені каву.

      Я запитала, з ким він розмовляв, і він сказав, що з дружиною. Директор великої фармацевтичної фірми хоче з ним зустрітися й, можливо, погодиться вкласти якісь гроші у фінальну фазу його виборчої кампанії до ради. Вибори наближалися дуже швидко.

      Я знову згадала, що він одружений. Що він нещасливий. Що він не може робити те, що йому до вподоби. Що ходять чутки про нього та про його дружину – схоже, шлюб у нього відкритий. Мені треба забути про ту іскру, яка спалахнула в мені о 13:55, і зрозуміти, що він хоче лише використати мене.

      Це мене мало збентежило, позаяк я все добре усвідомлюю. Мені також треба когось затягти до ліжка.

      Ми зупинилися на хіднику перед рестораном. Він оглянувся навкруги, ніби ми збиралися робити щось заборонене. Переконавшись, що ніхто на нас не дивиться, закурив сигарету.

      Саме цього він і боявся: щоб ніхто не побачив, як він закурив сигарету.

      – Ти, либонь, пам’ятаєш, що мене тоді вважали найздібнішим учнем у класі? Я мусив підтверджувати те, чого інші сподівалися від мене, бо всі ми маємо велику потребу в любові та схваленні. Я віддавав у жертву зустрічі з друзями, щоб навчатися й виправдати сподівання інших. Я закінчив середню освіту з відмінними оцінками. До речі, чому ми урвали наші романтичні стосунки?

      Якщо він цього не пам’ятав, то я тим більше. Думаю, у ту пору всі намагалися звабити всіх і ніхто не залишався надовго ні з ким.

      – Я закінчив факультет і здобув звання громадського захисника. Мені довелося жити в тісному контакті з бандитами й невинними, каналіями й чесними людьми. Те, що мало бути моєю тимчасовою професією, стало рішенням на все життя: я надавав допомогу багатьом. Список моїх клієнтів зростав. Моя слава поширилася в місті. Мій батько наполіг,

Скачать книгу