Ціна перемоги - Катерина Ічітовкіна

Скачать книгу

я не розумію, навіщо Сандерсу забаглося заплітати Пегаса. Зазвичай гриви скакунів стрижуть, але не підбирають, щоб жокеям було зручніше керувати конем. Конюх натягнув на морду Метеора спеціальна маску з прорізями для очей і спеціальними шорами. Кінь сіпнув повід і труснув головою.

      – Ну-ну, не брикайся, – лагідно промовив Саймон і поплескав жеребця по шиї.

      – Чарльзе, навіщо ти його випускаєш? – мені було цікаво, чому ганяють коня, який живе не заради швидкості.

      – Тут немає коней, які нічого не роблять, – сухо відповів Чарльз. – Батько завжди казав, що кожен виходець нашого іподрому повинен щось робити. Метеор не уміє стрибати, для виїздки він занадто норовливий, так само не підходить для верхового туризму, навчання. На виставках екстер’єру він отримував відмінні оцінки. Навіть кращі, ніж Пегас. Якби ж ноги мав спритніші, його лошата користувалися б популярністю.

      У цей час у конюшню зайшов низенький неповороткий чоловік, галантно вклонився і сказав:

      – Доброго ранку, містер Пейдж! Ну, мій чемпіон готовий перемогти?

      – Добридень, містер Сандерс, Пегас готовий. Його зараз виведуть до публіки. Демонстрація – і перша скачка.

      Саймон делікатно кахикнув:

      – Містер Пейдж, учасники першої сачки готові.

      – Добре, Саймоне. Веди Венецію і Рейкявіка до демонстраційного поля. Потім повернешся. До наступної скачки підготувати Метеора і Пегаса. Я піду до гостьової конюшні. Подивлюся, як там справи.

      Я не став іти туди, де тимчасово тримають коней, яких привозять з інших іподромів на час змагань. Мені хотілося подивитися на початок скачки.

* * *

      Ми сиділи на найкращих місцях, поруч з власниками учасників скачок і почесними гостями. Чарльз, чисто виголений, акуратно зачесаний, у сірому костюмі виглядав, як прем’єр-міністр. Учасників першої скачки вивели урочисто на доріжку у супроводі вершників на прикрашених стрічками і квітами конях. Служителі іподрому по команді відвели їх до стартових воріт. Після сигналу ворота разом відчинилися і десять скакунів вирвалися з тісноти і гайнули уперед.

      Диктор повідомляв усе, що відбувається на біговій доріжці. Я знайшов Пегаса, який виділявся серед одноманітної гнідо-рудої маси чистокровних скакунів світло-сірою стрімкою плямою. Метеор теж виокремлювався завдяки чорній масті. Мені навіть здалося, що він швидко наближається до перших коней. Не вірячи своїм очам, я спостерігав, як Метеор, зробивши ривок, обігнав двох жеребців і вирвався до лідерів у гонці.

      Рівний голос диктора сповістив:

      – Дивовижно! Метеор обійшов Шелдона і Лінделла – і він уже у трійці перших. Кілька секунд – і Джамбо теж лишився позаду. Попереду тільки Пегас.

      Я навіть піднявся з місця і напружено не зводив очей з пари лідируючих коней, придивляючись у маленький бінокль. Коні вийшли на фінішну пряму. Глядачі застигли у німому чеканні.

      Фінішну лінію Пегас і Метеор перетнули майже одночасно. Метеор випередив суперника усього на одну голову.

      Трибуни заревли…

Скачать книгу