Доки сонце зійде — роса очі виїсть - Марко Кропивницький

Скачать книгу

вкручу!…

      П а р у б о к. Ну, кожному, чи не дуже багато буде.

      С т е п а н. Я головою за неї одвічаю.

      О х р і м. Стривай, Степане, не гарячись! Правда, братику, як олива, наверх сплива. Ти натякаєш, Текле, на те, що, стало бить, Оксана важка? Добре! Адже ж ми, що отут стоїмо, знаємо, що панич вже два роки не приїздив додому.

      Т е к л я. Так я запевне знаю, знаю, що…

      С т е п а н. Що слід тобі губи побити!… Ну, не ідолка ти?…

      Т е к л я. Що ж він - візьме її, чи як?

      С т е п а н. Там вже чи поберуться вони, чи ні, інша річ. Ти б подумала хоч би те, що чого б тому паничеві ходити до Оксани серед білого дня, на очах у людей, коли б що, може, було у його на думці.

      Г о р д і й. Вот ето так вєрная правда! У нас у городі єжелі єсть какая комерція промеж кавалера з баришнею, так завсігда еті діла позно вноче, потому дньом главноє - амбиція.

      С т е п а н. Геть ти під три чорти з своєю амбицією, доки не битий!

      Г о р д і й. Вот тебе й порадошний разговор!

      С т е п а н. Не лізь! Коли не до тебе п’ють, то не кажи «здоров»!…

      О х р і м. А цитьте, либонь, щось гомонить.

      Прислухаються.

      Так і є! (Дивиться). Ондечки панич вертається з охоти!…

      Т е к л я (придивляється). Онде ж і титівський панич з ним, той, що, кажуть, сам собі їсти варе!

      О х р і м. Почеши ще язика на паничеві.

      Т е к л я. Ба ні ж! Гарні пани настали! Хоч би цей титівський панич: запряже сам конячину та й і їде селом, неначе той паламар, що у піст попідвіконню курей та поросят клянчить!

      Г о р д і й. Не может бить! Вот так воспитаніє?…

      Т е к л я. А я все ж таки скажу…

      С т е п а н. Про Оксану-таки?

      О х р і м. Таки стрижене, стрижене? Здається мені, що щось ти це недаром плещеш про других!

      С т е п а н. Та ну її к бісу! Ану заводь хто пісню!…

      Г о р д і й. Я вам спою по вашому вкусу.

      Не с послєдніх бил прикащик,

      Я спою об ньом расказ.

      Бил вон послан за получкой дєнєг,

      Точно било єто враз .

      (Говорить).

      А ви підхватуйте.

      Єни його манять.

      Єни його манять:

      Пожалуйте, пожалуйте,

      Пожалуйте, купець!…

      Деякі парубки мугичуть.

      Г о р д і й (знову).

      Вдруг іду я тротуваром,

      Сидять красотки на крильце,

      Точно вийшли січас із больниці,

      Нєту краски на лице…

      Єни його манять

      і т. д.

      Всі пішли.

      Ява 4

      Б о р и с  Воронов, Владимир Петрович Г о р н о в  і  М а к с и м  Хвортуна; всі вони з рушницями і охотничими торбами.

      М а к с и м. Ну, паничу, як собі хочете, а вдруге вибачайте, щоб я вас повів на охоту. Шкода, тепер вже більш не піддурите мене!…

      Б о р и с. Це новина! Чим же ми вас піддурили?

      М а к с и м. Ще й питають! Ви ж таки розумні і вчені, мовляв, люди, то й розміркували б: що цілісінький день ви собі удвох балакаєте, а за вами слідком човгає щось таке, ніби теж скидається на людину,

Скачать книгу