Сава Чалий - Іван Карпенко-Карий

Скачать книгу

Лебедин,- нехай там моляться за нас.

      Медвідь. Проведи їх, Паньку, до мене.

      Панько. Ходім.

      1-а і 2-а молодиці. Спасибі, добрі люде, за ласку. (Виходять.)

      Ява VII

      Ті ж, без Панька і молодиць.

      Медвідь. Ну, пане Саво, будь нашим отаманом. Порадь, порятуй, поки ще й нас не повішали та не попалили.

      Всі. Заступись!

      Чалий. Аби слухали.

      Медвідь. Що ти звелиш, все зробимо.

      Всі. Все, приказуй!

      Чалий. Гаразд. Тілько перше всього ви знать повинні й наші думи, і наші сили, щоб зважить все, на що йдете, та щоб не ремствували потім, коли нам буде неудача, бо ждати всього треба…

      Всі. Слухаєм, слухаєм!

      Чалий. У Чорнім лісі, в яру глибокім, в гущавині такій, що тілько вуж пролізе, ми кошем оташувались. Позад коша глибокеє провалля, а спереду і з двох боків рови глибокі покопали і, порубавши столітнії дуби, один на одного звалили. Війська маєм ми всього двісті чоловік і одну гармату. Це наші сили, це наш замок, куди в пригоді ми можем заховатись! У цьому місці не то що пан Потоцький, а всі українські пани нехай зберуться, нас не добудуть, аби харчі були.

      Грива. Я пристаю до вашого коша! І, поки смерть мене не скосить, косити буду сам!

      Медвідь. І я пристану.

      Чалий. Тепер, коли ви знаєте, які в нас сили, послухайте і наші думи.

      Всі. Слухаєм, слухаєм. (Слухають, витягнувши голови.)

      Чалий. Я всю Україну об'їздив і серцем всім переконався, що жити тут немає сили: отак, як вам, отак, як цим немировським бабам, отак усюди всім! Пани з жидами, вірними своїми слугами, укупі знущаються над всім поспільством і знову зневажають віру православну, заводячи скрізь унію свою. Немає инчого рятунку: стару Україну покинуть треба всім і заснувати нову на вільних козацьких степах біля Лугу Великого, за порогами понад Дніпром. Нехай зостануться мостивії пани самі в своїх маєтностях великих і нюхають ті весняні квітки, за котрі панщину робити заставляють! Скажіть же всі, чи згодні ви зі мною?

      Всі. Згода, згода!

      Медвідь. Веди нас, Саво, куди знаєш.

      Всі. Всі підемо.

      Грива. З тобою, Саво, і на смерть не страшно.

      Гаврило. Як умирать, то й умирать.

      1-й чоловік. Таке триклятеє життя, що жалкувать його не варт.

      Медвідь. Ми всі наважились уже тікать; та тілько як же воно буде, коли не пустять, коли з путі знов за чуприни всіх нас приведуть назад?

      Всі. Еге… як же воно буде?

      Чалий. Завтра всі будьте готові покинути село. Улягома, коли в дворі погасять світло, ми запалим оцю хату. Це буде гасло. Рушайте всі тоді з худобою, жінками й дітьми до нашого коша, дорогу вам покажуть; ми ж нападем на двір і разом з тим підпалим всю оселю. Нічна доба, пожежа, пальба з мушкетів і гармати перелякають так усіх панів і слуг їх вірних, що вони, мов вівці, очмаріють і всі розбіжаться врозтіч!..

      Ява VIII

      Вбігає Микита. Ті ж і Микита.

Скачать книгу