Куди приводять мрії - Ричард Метисон

Скачать книгу

безсилому гніві я озирнувся. Невже нічого не можна зробити, аби дати їй знак? Я намагався брати речі з комоду, але марно. Я вп’явся очима в маленьку скриньку, намагаючись зусиллям волі зрушити її з місця. Після тривалих зусиль вона ворухнулась, але ця спроба цілковито виснажила мене.

      – Боже мій! – Я пішов з кімнати засмучений і попрямував далі по коридору, а тоді, підкорюючись імпульсу, розвернувся й пішов до кімнати Йєна. Двері в нього були зачинені. Не бозна-що, як любить казати Ричард. За мить я пройшов крізь них і раптом з огидою усвідомив: я привид.

      Йєн сидів за столом і з похмурим обличчям робив уроки.

      – А ти мене чуєш, Йєне? – спитав я. – Ми завжди були близькі, ти і я.

      Він далі займався. Я намагався погладити його по голові. Звісно, нічого не вийшло. Я застогнав з розпачу. Що мені було робити? Я досі не міг примусити себе забратися звідси. Горе Енн тримало мене.

      Я був у пастці.

      Відвернувшись від Йєна, я покинув його кімнату. За кілька метрів по коридору я перетнув зачинені двері кімнати Марі. Зараз я сам собі був огидний. Проникнення крізь двері було для мене чимось на кшталт низькопробного розіграшу.

      Марі сиділа за столом і писала листа. Я підійшов ближче і стояв, дивився на неї. Вона така гарна дівчинка, Роберте, висока, білява, граційна. А ще талановита. В неї гарний співочий голос, і вона чудово тримається на сцені. Вона сумлінно навчається у Школі драматичних мистецтв, готуючись до театральної кар’єри. Я завжди був упевнений у її майбутньому. Це важка професія, та вона – дівчинка наполеглива. Я постійно збирався налагодити зв’язки в шоу- бізнесі, що стали б їй у пригоді, коли вона завершить навчання. Тепер уже я ніколи цього не зроблю. Ще один привід для каяття.

      За кілька хвилин я зазирнув до її листа.

      Ми ніколи особливо не спілкувалися. Я маю на увазі нас двох, особливо в останні кілька років. Це моя провина, а не його. Він намагався проводити час зі мною – хоча б день, хоча б вечір. Вони з Йєном цілими днями були разом, грали в гольф, ходили на матчі, в кіно. Вони з Ричардом проводили час разом, обідали разом, розмовляли годинами, краще пізнавали одне одного. Ричард теж хоче бути письменником, і тато завжди допомагав і підтримував його.

      Я бувала з ним лише кілька разів. Щоразу ми ходили туди, куди я хотіла: на виставу, на фільм, на концерт. Перед тим ми вечеряли й розмовляли. Це завжди було весело, але, як бачу тепер, цього було не досить.

      А ще я завжди почувалась близькою до нього, Венді. Він завжди добре піклувався про мене, ставився з розумінням і терпінням. Поблажливо сприймав, коли я його дражнила, і мав чудове почуття гумору. Я знаю, що він мене любив. Іноді він обіймав мене і заявляв, що твердо вірить у моє майбутнє. Я надсилала йому повідомлення, казала, що він «найкращий татко» в світі, і я його любила – але шкодую, що не казала це йому особисто.

      Якби тільки знову його побачити… Сказати: «Дякую тобі за все, тато…»

      Вона зупинилась і стала терти обличчя – кілька сльозинок впало на папір.

      – Я все зіпсую, – пробурмотіла вона.

      – О, Марі… – Я поклав руку їй на голову. Якби тільки можна було відчути її на дотик, думав

Скачать книгу