Скачать книгу

на мене зі стіни.

      Згодом я зустрічав цукерки Кетіно в декількох кафе в Тбілісі. Вони були дещо схожі на оригінал, але мене не полишала думка про підробку.

      Я запитав про це господиню. Вона розсміялася:

      – Алексе, крім мене, більше ніхто у Тбілісі не вміє готувати таких цукерок. Але в ту кав’ярню, яку ти назвав, я дійсно продаю цей (тут вона переключилася на французьку) «конфітюр».

      – Але чому тоді їхній смак відрізняється від домашніх?

      Прийнявши мої слова за вишуканий комплімент, господиня усміхнулася й перевела погляд на обличчя своєї попередниці:

      – Можливо, річ у портреті?

      Марія Орбеліані: княгиня, яка не любила галасу

      Забудьте про час, ви в Грузії

      Нарешті план мандрівки був готовий: я вирішив перетнути всі основні краї Грузії на шляху із центру – Тбілісі – до найпівнічнішої й донедавна найменш цивілізованої її провінції – Сванетії.

      Цей маршрут включає території Самцхе-Джавахеті, Аджарії, деяких районів Самегрело (або Мегрелії), Верхньої Сванетії і Рачі й повинен закінчитися в столиці стародавньої Колхіди – нинішньому Кутаїсі.

      Моїм головним і єдиним засобом пересування стане велосипед. Я не беру з собою супутниковий навігатор і маю намір керуватися в дорозі лише картою, намальованою від руки.

      – Скільки часу знадобиться, щоб об’їхати все це? – запитую в одного з тбіліських друзів.

      Той замислюється на декілька секунд:

      – Може, і два тижні… А може – два місяці. Забудь про час – ти ж у Грузії.

      З досвіду попередніх подорожей я знаю: у будь-якому з містечок, що лежать на шляху, можна зупинитися на чашку кави… і затриматися на тиждень.

      Зібравши багаж, поклавши в рюкзак шматок копченого сулугуні та кілька цукерок за рецептом Марії Орбеліані, я сів на велосипед і рушив найдовшим із можливих шляхів навколо країни.

      Першим пунктом призначення була гірська Аджарія.

      Маршрут 2

      Із Тбілісі – на захід

      Через Нижню Грузію і Джавахеті

      Ченці, печерне місто та зустріч із самим дияволом

      У охочих потрапити до моря з Тбілісі є два шляхи. Центральною дорогою через Горі й Кутаїсі, а звідти – навпростець до пляжів, хачапурі по-аджарськи та інших насолод, які обіцяє велике портове місто Батумі; або ж окружною дорогою – повз печерне місто Вардзію, через Месхетію, перевал Годердзі й ущелину Мачахела, де раніше виробляли знамениті кавказькі рушниці з восьмигранним стволом.

      Мандрівникові, який обрав малонаїжджений маршрут, слід запитати дорогу в напрямку селища Тцкнеті та рухатися далі в бік містечка Цалка й озера Паравані.

      Я проїхав повз кладовище Ваке, на якому мріють бути поховані всі жителі тбіліських районів Ваке, Вера і Сабуртало. Це затишний старовинний цвинтар із безліччю мальовничих надгробків.

      Виїхавши з міста, я подався на південний захід серпантином, що повільно набирав

Скачать книгу