LITMIR.BIZ

Скачать книгу

проколоти по двадцять чотири отвори у горлянці двох попередніх жертв у такий спосіб, щоб лінії всіх проколів збігалися в одному місці. Але ніякої відповіді не знайшли. У Маріт Ульсен теж у роті була рана, але ножова і рвана, – жахіття. Коротше, нічого.

      – А що з тими камінцями у льосі, де знайшли Боргні?

      – Проаналізували. Багато заліза та магнію, трохи алюмінію та кремнію. Так звана базальтова порода. Пориста й чорна. Ну що, тепер ясніше?

      – У Боргні та Шарлотти з внутрішнього боку зубів знайшли залишки заліза та колтану. Що це значить?

      – Що обох було вбито одним і тим самим пекельним пристроєм, але ми ні на крок не наблизились до розгадки, адже не уявляємо, що то було.

      Тиша.

      Харрі кахикнув:

      – Отже, Бйорне, розповідай.

      – Про що?

      – Про те, що непокоїть тебе увесь час, поки ми тут сидимо, я ж не сліпий.

      Експерт-криміналіст почухав щетину на підборідді, не зводячи очей з Харрі. Кахикнув раз. Потім другий. Кинув благальний погляд на Каю. Відкрив рот, знову його закрив.

      – Добре, – сказав Харрі. – Тоді переходимо до…

      – Це щодо мотузки…

      Решта двоє втупились у Бйорна.

      – Я знайшов на ній черепашок.

      – Он як! – мовив Харрі.

      – Але не виявив солі.

      Вони знов утупилися в нього.

      – Незвична річ, – пояснив Бйорн, – черепашки у прісній воді.

      – Тобто?

      – Я говорив з біологом, котрий досліджує прісноводні водойми. Черепашка належить ютландському синьочерепашковому молюскові, одному з найдрібніших підвидів, який зустрічається в Норвегії лише у двох озерах.

      – Яких же?

      – Ейєрен та Люсерен.

      – Обидва в Естфолді, – сказала Кая. – Поряд. Великі озера.

      – У густонаселеному фюльке, – додав Харрі.

      – Соррі, – мовив Гольм.

      – М-м-м… А мотузка – чи є якісь ознаки, що вказують, де її придбано?

      – Немає. В тому-то й річ. Жодних. Вона взагалі не схожа на жодну мотузку з тих, що я будь-коли бачив. Лише натуральні волокна, ані нейлону, ані будь-яких інших неприродних складників.

      – Коноплі, – сказав Харрі.

      – Що? – спитав Гольм.

      – Коноплі. Мотузки та гашиш виготовляють з однієї рослини. Якщо забажаєш покурити, можна просто заскочити в порт і підпалити швартові біля порома у Данію.

      – Це не коноплі, – мовив Гольм, – ігноруючі хихикання Каї. – Луб’я в’яза та липи. В’яз переважає.

      – Справжня кустарна норвезька мотузка, – зауважила Кая. – Саме такі колись робили на хуторах.

      – На хуторах? – здивувався Харрі.

      Кая кивнула:

      – Колись у кожнім селі була хоч одна людина, яка зналася на тому, як добре сукати мотузки. На місяць опускаєш деревину у воду, щоб розмокла, потім дереш кору та луб’я. А потім сукаєш. Виходить мотузка.

      Харрі з Бйорном повернулися у кріслах до Каї.

      – Що таке? – спитала вона розгублено.

      – Послухай-но, – мовив Харрі. – Гадаєш, таке всі

Скачать книгу