LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Повторюю ще раз: ми не заперечуємо, що загибла могла скоїти самогубство.

      – Але ж ви казали… – почала одна з журналісток.

      Бельман обірвав її:

      – Я казав, що ми вважаємо цю смерть підозрілою. Ви, певна річ, знаєтеся на термінах. Якщо ні, то вам варто… – Він не закінчив речення і показав на когось за камерою.

      – «Ставангер афтенблад», – пробурмотів цей хтось говіркою Ругалана. – Чи не пов’язують у поліції цю смерть з двома іншими випадками у…

      – Ні! Якщо ви слухали уважно, то, певно, зрозуміли, що ми всього-на-всього не виключаємо можливого взаємозв’язку.

      – Це я зрозумів, – спокійно й повільно вів далі носій ругаланської говірки. – Але усіх присутніх радше цікавить те, якої ви думки, а не те, чого ви не виключаєте…

      Бйорн Гольм зауважив, як пильно дивиться Бельман на журналіста і як нетерпляче сіпаються куточки його губ. Жінка у формі, яка сиділа поряд з Бельманом, затулила мікрофон рукою і щось тихо йому прошепотіла. Обличчя старшого інспектора потьмарилося.

      – Мікаель Бельман проходить пришвидшений курс зі спілкування з пресою, – прокоментував Бйорн Гольм. – Урок перший: гладити треба за шерстю, а надто – регіональні видання.

      – Так, він новачок, – мовила Беата Льонн. – Згодом навчиться.

      – Переконана?

      – Авжеж, Бельман з тих, хто вчиться.

      – З того, що я чув, смирення опанувати нелегко.

      – Справжнє – важко. Але у мистецтві сучасного спілкування вміння стелитися перед ЗМІ, коли потрібно, – основне правило. Саме цього Нінні зараз його навчає. А Бельман достатньо кмітливий, щоб це зрозуміти.

      Бельман на екрані кахикнув, через силу, майже по-хлоп’ячому, посміхнувся й нахилився до мікрофону:

      – Перепрошую, якщо мої слова видалися трохи зарізкими, але ми всі мали важкий день, і сподіваюся, ви всі розумієте, що ми прагнемо щонайшвидше повернутися до розслідування цього трагічного випадку. Наразі маємо завершувати, але якщо хтось має ще питання, прошу залишити їх Нінні. Я обіцяю, що намагатимусь повернутися й відповісти усім особисто. Ще до того, як номери буде підписано до друку. Домовились?

      – А що я тобі казала? – Беата переможно засміялася.

– A star is born, [36] – відповів Гольм.

      Картинка зникла з екрана, й Беата повернулася до Бйорна.

      – Телефонував Харрі. Хоче, щоб я тебе йому позичила.

      – Мене? – перепитав Бйорн. – А навіщо?

      – Ти й сам чудово розумієш навіщо. Чула, ти був з Гуннаром Хагеном в аеропорту, коли прилетів Харрі.

      – Ой, – Гольм широко посміхнувся, показуючи зуби.

      – Гадаю, Хаген прагнув використати тебе в операції «переконання», оскільки чудово обізнаний, що ти належиш до тих, з ким Харрі подобається працювати разом.

      – Я б не сказав, що ми були в цьому успішні. Харрі відмовився братися за справу.

      – Схоже, він змінив свою думку.

      – Невже? Цікаво, що його переконало?

      – Він не сказав. Сказав

Скачать книгу