Скачать книгу

відповідно до офіційної статистики. У найближчі п’ять років прогнозується від двох до трьох мільйонів носіїв вірусу.

      – Дякую за інформацію. У Мольнеса не було із собою презервативів. Багато ви знаєте людей, які зважилися б на секс із повією в Бангкоку без презерватива?

      Ніхто не відповів. Рангсан щось буркнув тайською, двоє інших тайців голосно зареготали.

      – Набагато більше, ніж ти думаєш, – переклала йому Крамлі.

      – Усього кілька років тому мало хто з повій у Бангкоку взагалі знав, що таке ВІЛ, – сказав Нхо. – Але тепер багато хто з них самі беруть із собою презервативи.

      – Хай так. Але якщо я батько сімейства, як Мольнес, то я, швидше за все, подбаю про те, щоб теж мати презервативи, заради своєї ж безпеки.

      Сунтгорн фиркнув:

      – Якби я був батьком сімейства, я не пішов би до сопхені.

      – До повії, – знову переклала Крамлі.

      – Розумію. – Харрі замислено постукував олівцем по столу.

      – Що ще дивного ти знайшов у цій справі, Харрі?

      – Гроші.

      – Гроші?

      – У нього із собою було всього п’ятсот батів, тобто приблизно десять американських доларів. Але дівчина, яку він зняв, коштує тисячу п’ятсот батів.

      На мить усі притихли.

      – Гарне питання, – сказала Крамлі. – Але, може, вона забезпечила собі гонорар до того, як здійняла тривогу, виявивши, що він мертвий?

      – Ти маєш на увазі, що вона його пограбувала?

      – Саме так. Виконала свою частину договору.

      Харрі кивнув:

      – Можливо. Коли ми зможемо поговорити з нею?

      – Після обіду. – Крамлі відкинулася на стілець. – Якщо бажаючих виступити більше немає, то всі вільні.

      Бажаючих не було.

      За порадою Нхо Харрі викроїв сорок п’ять хвилин, щоб з’їздити в посольство. Спускаючись у переповненому ліфті, він почув знайомий голос:

      – І know now, І know now![11] Сульшер! Сульшер!

      Харрі повернув голову й, погоджуючись, усміхнувся у відповідь.

      Ось хто найвідоміший норвежець у світі. Футболіст-нападник, з англійського промислового міста, посунув усіх наших першовідкривачів, художників і письменників. Помізкувавши трохи, Харрі вирішив, що чоловік у ліфті по-своєму має рацію.

      Розділ 10

      На вісімнадцятому поверсі за дубовими дверима й двома постами сек’юріті Харрі знайшов нарешті металеву табличку з норвезьким геральдичним левом. Жінка за стійкою, молода гарненька таїландка з маленьким ротиком, ще меншим носиком й оксамитовими карими очима на круглому обличчі, насупила чоло, вивчаючи його документи. Потім вона зняла слухавку, тихенько вимовила три склади й поклала її.

      – Кабінет міс Віг другий праворуч, сер, – сказала вона з такою чарівною усмішкою, що Харрі подумав було, а чи не закохатися в неї з першого погляду.

      – Увійдіть, – пролунав голос крізь двері, коли Харрі постукав.

      У кабінеті, схилившись над великим письмовим столом із цінної деревини, сиділа Тоньє Віг, занурена у свої записи. Вона підвела погляд на Харрі, що ввійшов, злегка

Скачать книгу


<p>11</p>

Я знаю тепер, я знаю! (англ.)