Скачать книгу

Харрі, поки вони чекали на ліфт. – Хай йому грець, хіба він не мусить пам’ятати хоча б те, що було вчора?

      – Не знаю. Ви впевнені, що вчора чергував саме він?

      – Принаймні, хтось дуже схожий на нього.

      Нхо знизав плечима.

      – Може, для тебе всі тайці однакові?

      Харрі вже зібрався відповісти, коли помітив на губах Нхо уїдливу посмішку.

      – Саме так. А ти намагаєшся пояснити мені, що ми, білі, для вас теж усі однакові?

      – Та ні. Ми бачимо різницю між Арнольдом Шварценеґґером і Памелою Андерсон.

      Харрі широко усміхнувся. Йому подобався цей молодий поліцейський.

      – Гаразд. Розумію. Один-нуль на твою користь, Нхо.

      – Нхо.

      – Нхо, так. Хіба я сказав не так?

      Нхо усміхнувся і похитав головою.

      У ліфті було повно людей і так задушливо, що протиснутися в нього було те саме, що в наплічник із несвіжим тренувальним костюмом. Харрі на дві голови підносився над іншими. Дехто підняв на нього очі, прихильно усміхаючись. Один із них запитав Нхо про щось і потім вимовив:

      – A, Norway… that’s… that’s… І can’t remember hіs name… please help me.[8]

      Харрі усміхнувся й спробував із жалем розвести руками, але в ліфті було занадто тісно.

      – Yes, yes, very famous![9] – наполягав співрозмовник.

      – Ібсен? – спробував допомогти йому Харрі. – Нансен?

      – No, no, more famous![10]

      – Гамсун? Григ?

      – No, no. – Чоловік розчаровано поглянув на них, коли вони вийшли на п’ятому поверсі.

      – Твій кабінет, – Крамлі вказала пальцем.

      – Тут уже хтось сидить, – заперечив Харрі.

      – Не там. А он там.

      – Там?

      І він витріщився на стілець, втиснутий між іншими за довгим столом, де впритул сиділи співробітники. Місця за столом навпроти його стільця вистачало лише для блокнота й телефонного апарата.

      – Подивимося, може, я зможу влаштувати тебе в іншому місці, якщо затримаєшся у нас.

      – Сподіваюся, цього не буде, – пробубонів Харрі.

      Інспектор зібрала свою команду на ранкову нараду. Власне, команда складалася із Нхо й Сунтгорна, двох поліцейських, яких Харрі вже бачив напередодні ввечері, і ще Рангсана, найстаршого з працівників відділу.

      Рангсан сидів, закрившись газетою, і робив вигляд, що уважно читає, але іноді вставляв свої коментарі тайською мовою, які задоволена Крамлі відразу записувала в маленьку чорну книжечку.

      – Гаразд, – сказала вона, закривши книжку. – Отже, ми уп’ятьох спробуємо розв’язати цю справу. Серед нас є норвезький колега, тому всі розмови відтепер вестимуться англійською. Почнемо з технічної експертизи. Рангсан розмовляв із хлопцем з технічного відділу. Прошу.

      Рангсан дбайливо згорнув газету й відкашлявся. Чоловік був рідковолосий, окуляри на шнурку сповзали на кінчик носа, – всім своїм виглядом він нагадував Харрі шкільного вчителя, який дивиться на всіх навколо поблажливо й дещо саркастично.

      – Я розмовляв із Супаваді з технічного. Вони

Скачать книгу


<p>8</p>

А, Норвегія… це… це… не можу пригадати його ім’я… будь ласка, допоможіть мені (англ.).

<p>9</p>

Дуже, дуже відомий! (англ.)

<p>10</p>

Ні, ні, ще більш відомий! (англ.)