ТОП просматриваемых книг сайта:
Спаситель. Ю Несбьо
Читать онлайн.Название Спаситель
Год выпуска 2005
isbn 978-966-03-7036-4
Автор произведения Ю Несбьо
Серия Інспектор Харрі Холе
– Ти, певно, маєш на увазі покірність, – одказав батько. – Не хвилюйся, любонько, це всього лише перевірка.
– Перевірка? Самовідданості? Чи страху перед авторитетом?
– Останнє. – Командувач пирхнув. – Я балакав з Теа, Рікардовою сестрою, й вона мимохідь збовкнула, що Рікардові до завтра дуже кортить закінчити з бюджетом. Якщо так, він мав би залишити ґуму на Юна.
– То й що? Рікард просто слухняний.
– Так, слухняний і тямущий. Працелюбний та серйозний. Я лише переконуюсь, чи вдосталь у ньому непохитності та мужності, потрібних на важливій керівній посаді.
– Всі кажуть, що посаду отримає Юн.
Давид Екхоф ледве помітно посміхнувся, дивлячись на власні руки.
– Он як. До речі, я ціную, що ти заступаєшся за Рікарда.
Мартіна дивилася на дорогу, але відчувала на собі батьків погляд, коли він вів далі:
– Ти ж знаєш, що наші родини пов’язані багаторічною дружбою. Вони добрі люди. З глибоким корінням в Армії.
Мартіна голосно зітхнула, придушуючи роздратування.
Для такого завдання потрібна лише одна куля.
Попри те, він зарядив обойму повністю. По-перше, коли обойма повна, зброю чудово збалансовано. А по-друге, осічка найменш імовірна. Шість куль в обоймі, одна в набійнику.
Він надягнув наплічну кобуру, шкіра була м’яка, пахла сіллю, гірким потом та зброярським мастилом. Пістолет лежав так, як годиться. Ставши перед дзеркалом, він одягнув піджак. Не помітно. Пістолети з великим калібром прицільніші, але ж він не снайпер. Штормівка. На неї – пальто. Шапку він поклав у кишеню, перевіривши, чи не забув покласти у внутрішню кишеню червону шийну хустку.
Глянув на годинник.
– Непохитність, – мовив Гуннар Хаген. – І мужність. – Ось дві найголовніші якості моїх інспекторів.
Харрі змовчав. Гадав, що це не питання. Обійшов поглядом кабінет, у якому часто сидів, достоту як-от зараз. Окрім фрази про те, що комісар розповідає інспекторові, як усе є насправді, все тут тепер інакше. Зникли купи паперів Мьоллера, альбоми з Каченятком Дональдом та К°, встромлені на полицю поміж кодексів та поліцейських інструкцій, велика родинна світлина й ще більше фото золотавого ретривера, котрого колись подарували дітям і про якого вони давно забули, бо дев’ять років тому він помер, але Б’ярне Мьоллер досі за ним тужив.
Чистий стіл з монітором та клавіатурою, маленька срібна підставка з уламком білої кісточки й лікті Гуннара Хагена, на які він саме спирався, спрямувавши на Харрі погляд з-під стріхоподібних брів.
– Утім, є ще й третя якість, як на мене, ще важливіша, Холе. Вгадайте, яка.
– Не знаю, – байдуже одказав Харрі.
– Дисципліна. Дис-цип-лі-на.
Комісар викарбував це слово по складах, й Харрі мало не чекав почути лекцію про походження слова. Але Хаген підвівся й поважно, заклавши руки за спину, пройшовся кабінетом, наче мітячи територію. Харрі це видалось кумедним.
– Я кажу про це у кожнім підрозділі, віч-на-віч, щоб