ТОП просматриваемых книг сайта:
Шхуна «Колумб». Микола Трублаїні
Читать онлайн.Название Шхуна «Колумб»
Год выпуска 1940
isbn 978-966-03-6589-6
Автор произведения Микола Трублаїні
Жанр Детская проза
– Коли я буду штурманом, це мені пригодиться, – пояснив він Люді.
Сонце припікало. На палубі шхуни розтоплювалась смола, що нею була прошпакльовано настил. Смола липла до підошов. Люда глянула на термометр: він показував 32°.
– Скупатися б, – сказала вона Маркові, – спинити б шхуну хвилин на п'ять.
– Ну, шкіпер для цього не спинятиметься, – відповів Марко, – а от коли підійдемо до шаланд, там можна буде.
– Я на таких глибоких місцях ще ніколи не купалась. Як подумаєш про глибину, стає моторошно.
– Ти про це не думай. А плавати тут, мені здається, легше, пірнати ж дуже глибоко нецікаво. Я люблю на такому місці пірнати, де можна діставати дно. Пірнути і винести з собою на поверхню жменю піску або камінь.
– А ти добре пірнаєш? Під водою довго тримаєшся?
– Та ні, так собі.
Стах розглядав море в бінокль і помітив вдалині шаланди. Гукнув Андрієві взяти трохи ліворуч.
– Хай Люда стане до стерна, – сказав Андрій, виконавши команду. – Ото рибалки здивуються, коли побачать, що вона «Колумба» привела.
– Коли має охоту, хай стає, – погодився шкіпер.
– Ставай сюди, дівко, – покликав Люду Андрій.
До шаланд вони йшли ще півгодини, і весь час Люда з гордістю не випускала з рук стерна. Коли шхуна підійшла до рибалок і на ній побачили нового стернового, то привітали його вигуками. Дівчина розчервонілася від похвали і, передавши стерно Андрієві, який за цей час з насолодою скурив кілька товстелезних самокруток, сказала шкіперові, що в нагороду вимагає дозволу на купання. її підтримали моторист і Марко. Стах погодився і сказав, що як навантажать шхуну рибою, дасть їм десять хвилин на купання.
Негайно взялися до роботи, допомагаючи рибалкам перевантажувати рибу та розмішувати її на шхуні.
Потім «Колумб» одійшов від шаланд, щоб не заважати рибалкам, і шкіпер дав команді п'ятнадцять хвилин на купання.
Роздягання зайняло півхвилини. Левко й Люда перші шубовснули у воду. Марко затримався на шхуні, викинув за борт товстий трос, прикріплений до щогли, і пояснив, що він буде замість трапа. Потім, гукнувши до Люди, щоб вона звернула на нього увагу, кинув у море монету і сам стрибнув за нею. З шумом прорвав водну поверхню і зник. Минула хвилина, поки з води показався кулак, а потім голова хлопця. Він одсапувався, фиркав і шукав очима своїх товаришів. Побачивши, показав монету, яку впіймав під водою.
– Здорово, – сказала Люда, повернувши голову до Левка.
– Що там здорово, – хитро посміхаючись, відповів Левко. – Я можу краще.
– Ну, покажіть краще.
– О, будь ласка! – Левко поплив до шхуни.
Моторист виліз на палубу, дістав з кишені своєї роби монету, кинув її за один борт, а сам, витягши руки вперед, плигнув за другий. Він дуже довго не з'являвся, нарешті виплив біля корми. Він важко дихав. Підпливши до Марка та Люди, показав монету. Люда була вражена,