ТОП просматриваемых книг сайта:
Звичаї нашого народу. Олекса Воропай
Читать онлайн.Название Звичаї нашого народу
Год выпуска 1958
isbn 978-966-03-4397-9
Автор произведения Олекса Воропай
Жанр История
160
М. Зубрицький. Нар. кал. с Мшанці Старомиського повіту. Матер, до укр. – русь. етнології, т. III. Львів, 1900, стор. 40.
161
З оповідань Свирида Галушки.
162
Записано на Уманщині в селі Громах.
163
На Волині покровителем худоби вважається святий Харлампій; його день святкувався 23-го лютого.
164
Див. П. В. Иванов. «Жизнь и повърья крест. Купянск. уъзда Харьк. губ.».
165
Днище – це дошка, яка вживалася при прядінні льону. На один кінець днища сідала пряха, а в дірку другого кінця вставлявся гребінь або кужіль.
166
Судячи по «Слову о полку Ігоревім», Велес, або Волос, був покровителем не тільки скотарства, а й мистецтва.
167
Фаминцынъ. «Божества древнихь славянь», 1884, стор. 33.
168
Див. И. Снегиревъ. «Рус. простонар. праздники». 1838.
169
Народи скандинавських країн у своїх мітах теж мають вола-бога, що зветься у них «Val-ass» або «Vali-ass». Див. «Edda Saemundma», t. III.
170
«Верховажскія записки М. И. Мясникова въ рукописи», а також «Нерехотскія записки М. Я. Дієва». Цитую за «Русскіе простонародные праздники и суеверные обряды». M., 1838.
171
Ліва притока Північної Двіни. Землі над Веґою підпали під московське володіння в кінці XV ст. Перед тим були посілістю новгородських князів. При нагоді нагадаємо, що в цій місцевості, зокрема в Архангельському повіті, було записано частину билин київського циклу.
172
«Русскіе простонародные праздники и суеверные обряды». Выпуск III. 1838. Стор. 156. Переклад мій. – О. В.
173
З оповідань Свирида Галушки.
174
С. Кордишівка на Поділлі.
175
Перше і друге віднайдення Чесної Голови св. Івана Хрестителя – 9 березня за новим стилем або 24-го лютого за старим.
176
Михайло Грушевський. «Історія укр. літератури», ч. 1. Київ – Львів, 1923. Стор. 166.
177
Запис від Ганни Г-к, с Кордишівка на Поділлі.
178
Жайворонок польовий (Alauda arvensis), з громади горобцевих. Зимує в північній Африці або в Індії, прилітає до нас на початку березня, а відлітає в жовтні. Живе в полях, там і в'є гніздо просто на землі. Кладе від З до 6 плямистих яєчок. Починаючи співати, жайворонок швидким летом підіймається вгору, описуючи велику спіралю. Згори летить спочатку повільно, а потім раптово складає крильця і «каменем» падає додолу. Живиться комахами, хлібними зернами і насінням бур'янів. П'є росу з лиця трави, і це дозволяє йому жити і в посушливих степах південної України.
179
За П. Чубинським. III, стор. 110.
180
Граки (Corvus frugilegus).
181
M. Номис. Загадки. Стор. 292. «Укр. нар. припов. і таке інше».
182
На Україні водиться кілька видів диких гусей, але найбільш розповсюджений вид – сірі гуси (Anser anser). Від цього виду походять і наші свійські гуси (Anser domestikus). Всі види диких гусей на Україні є лише літніми мешканцями, а на зиму відлітають у вирій.
Скачать книгу