LITMIR.BIZ

Скачать книгу

де ключі?

      Господар, що хоче пожартувати з дівчатами, відповідає:

      – У вівсі, щоб посивіли ви всі!

      Але зараз же поспішає поправитися:

      – Ні, ні, дівчата, у пшениці – щоб усі ви були молодиці!

      – Дякуємо!

      І весела дівоча юрба з сміхом та вереском вибігає на вулицю…

      Для дівчини мало знати, що вона вийде заміж; вона ще хоче довідатися, чи буде в парі з своїм судженим. Пізно ввечері, коли вже стемніє, дівчина набирає в пелену насіння коноплі, виходить за хату, сіє на снігу і приспівує:

      Андрію, Андрію,

      Конопельку сію,

      Спідницею волочу,

      Заміж вийти хочу.[12]

      Потім набирає жменю снігу там, де сіяла коноплі, вносить до хати і, коли сніг розтане, лічить насіння: якщо кожна зернина має пару – добре, якщо ні – поганий знак.

      Цікавиться дівчина ще й тим – хто буде її чоловік, якої вдачі та якого фаху? Щоб це вгадати, вона посипає на долівку трохи пшениці, наливає в мисочку води і ставить люстерко. Коли все вже готове, впускає півня і слідкує за ним: якщо півень нап'ється води – чоловік буде п'яницею, клюне пшениці – господарем, а як гляне в люстерко – паничем і ледарем.

      Бігають ще дівчата до річки, набирають намулу з дна і приносять до хати. В хаті цей намул уважно розглядається: якщо там є шматочок заліза чи цвях – чоловік буде ковалем, тріска – теслею, скло – склярем, шкіра – шевцем, пісок – мулярем, а якщо, крім землі, немає нічого – хліборобом!

      Цікаво ще знати, як буде зватися чоловік. Виходить дівчина на вулицю і питається першого зустрічного чоловіка:

      – Дядьку, як вас звати?

      Наші люди цьому не дивуються, бо ж кожний знає, в чому річ.[13] Почувши питання, прохожий дає відповідь, наприклад: «Михайло!» Це значить, що майбутній чоловік теж буде зватися Михайлом.

      Дівчина хоче бодай у сні побачити, як же той Михайло виглядатиме. Для цього є інше ворожіння: лягаючи спати, дівчина скидає з себе крайку, робить з неї хрест і кладе під голову, шепочучи такі слова:

      Живу в Києві на горах,

      Кладу хрест в головах;

      З ким вінчатись, з ким заручатись,

      З тим і за руки держатись.[14]

      Якщо вночі їй присниться сон, що до неї підійшов парубок, взяв за руку і повів до вінця, то це буде її суджений.

      А то ще так ворожать: беруть півня і курку, зв'язують їх докупи хвостами і накривають решетом, щоб спершу заспокоїлись. За якийсь час випускають їх з-під решета і дивляться: хто кого перетягне. Як півень перетягне курку, то «чоловікове буде зверху», а як курка півня, то жінка буде верховодити над чоловіком.

      Отак наші дівчата «вгадують свою долю» в ніч під Андрія Первозванного.

«Калета»

      Ввечорі на «Андрія» сходяться вже разом – і хлопці, і дівчата. Сходяться до просторої хати – щоб було де розбігтися для кусання калети. З цього кусання калети і починається «Андріївський вечір».

      Калета – це великий корж із білого борошна. Печуть калету дівчата – всі разом, скільки б їх не було – хоч десять, двадцять…

Скачать книгу