LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Мене звуть Боб Філдінґ, і я кандидат від лейбористів на довиборах від Бристольських доків, які відбудуться двадцятого травня. Сподіваюся, ви мене підтримаєте.

      – Шкода, що це ви висуваєтесь, а не сер Джайлз.

      – Приємно чути, сер, але ми обрали чудового кандидата. Сподіваюся, що ви проголосуєте за Боба Філдінґа у четвер, двадцятого травня.

      – Якщо ви так кажете, сер Джайлз… – сказав чоловік і поспішив піти.

      – Четвер, четвер, четвер. Завжди кажи четвер, – мовив Філдінґ. – Ви казали мені це достатньо часто.

      – Не турбуйся про це, – заспокоїв Джайлз. – Це скоро стане звичкою, і, чесно кажучи, ти набагато кращий кандидат, ніж я був на перших виборах.

      Молодик уперше посміхнувся.

      – Вітаю! Мене звуть Боб Філдінґ, і я кандидат від лейбористів на довиборах від Бристольських доків, які відбудуться двадцятого травня, – промовив він, коли до Джайлза підійшла Емма.

      – Ти вже починаєш шкодувати, що не висунув власну кандидатуру? – прошепотіла вона, продовжуючи роздавати листівки. – Адже цілком зрозуміло, що виборці або пробачили, або забули про Берлін.

      – Але я не забув, – заперечив Джайлз, тиснучи руку іншому перехожому.

      – Вальтер Шеєль не телефонував?

      – Ні, але він не зателефонує, поки не матиме чого сказати напевне.

      – Будемо сподіватися, що ти маєш рацію, – здалася Емма. – Інакше ти справді пошкодуєш.

      – Аякже, але що з цим робитимете ви? – наполягав якийсь виборець.

      – Що ж, переводити країну на триденний тиждень не можна, – зазначив Філдінґ. – А пріоритетом Лейбористської партії завжди була проблема безробіття.

      – Ніколи не кажи «безробіття», – прошепотів Джайлз. – Працевлаштування. Треба завжди намагатися звучати позитивно.

      – Доброго ранку, мене звати Боб…

      – Це вона? – запитала Емма, споглядаючи через дорогу.

      – Безперечно, – підтвердив Джайлз.

      – Познайомиш?

      – Ти, мабуть, жартуєш. Ніщо не могло б втішити цю даму більше, ніж світлина на першій шпальті кожної газети завтра вранці, на якій вона тисне руку колишньому депутату.

      – Ну, якщо тобі не можна, мені доведеться зробити це самій.

      – Ти не можеш…

      Але Емма вже перетинала вулицю. Опинившись на іншому боці, вона просто підійшла до державного секретаря з питань освіти та науки й простягнула їй руку.

      – Доброго ранку, пані Тетчер. Я сестра сера Джайлза…

      – І що іще важливіше, пані Кліфтон, ви перша жінка, яка очолила акціонерну компанію.

      Емма посміхнулася.

      – Жінки ніколи не мали права голосувати! – лементував чоловік, погрожуючи п’ястуком із автомобіля, що проїжджав повз них.

      Пані Тетчер помахала йому рукою і великодушно посміхнулася.

      – Не знаю, як ви собі даєте із цим раду, – промовила Емма.

      – У моєму випадку я ніколи не хотіла робити щось інше, – сказала Тетчер. – Хоча й визнаю, що диктатура могла б трохи полегшити нам роботу.

      Емма засміялася, але пані Тетчер залишилася серйозною.

      – До

Скачать книгу