LITMIR.BIZ

Недаремно українську письменницю Наталену Королеву (1888–1966) вважають найекзотичнішою постаттю у нашій літературі. Її життя – чудова підстава для створення захоплюючого серіалу, де є все – таємниці мадридського двору, королівські інтриги, велике кохання, карколомні воєнні пригоди і майже злидні в останні роки… Вона народилася в містечку Сан-Педро де Карденья в Іспанії в графській родині. Мати померла при пологах, а батько просто кинув дитину. Тому дівчинку виховувала бабуся, а коли вона померла – тітка. Наталена знала багато мов, а свої твори почала писати французькою. Те, що вона стала саме українською письменницею, є заслугою її другого чоловіка Василя Короліва-Старого, який наполіг, щоб дружина писала українською. Широке визнання і популярність Наталені принесли збірка легенд «Во дні они» (1935), повісті«1313» (1935), «Без коріння» (1936), збірка оповідань «Інакший світ» (1936), повісті «Предок» (1937), «Сон тіні» (1938), «Легенди старокиївські» (1942–1943). Після війни у Чикаго випущено її повість «Quid est veritas?» (1961), завершену ще в 1939 році У радянські часи творчість Королевої була заборонена через наявність у її доробку релігійних текстів з євангельськими мотивами, на християнську тематику та про людську, мирську духовність. І лише після проголошення незалежності України вони були опубліковані.

Подробнее

Ранней весной 1919 года у Самсона Колечко во время уличного погрома казаки зарубили отца, ему самому отсекли ухо. В Киеве беспорядки, город снова захвачен большевиками, но они почти не контролируют ситуацию. Горожан грабят настоящие и фальшивые красноармейцы, по окраинам Киева то и дело хозяйничают банды всевозможных атаманов – Зеленого, Григорьева, Струка… Выживать становится все сложнее. По стечению странных обстоятельств – благодаря письменному столу покойного отца – Самсона Колечко берут на службу в милицию. Это дело для него совершенно новое, однако он сразу, недолго думая, начинает расследовать преступления – те, что совершают приквартированные к нему красноармейцы. Расследования Самсона приводят к совершенно непредсказуемым последствиям…

Подробнее

У другому томі розкрито історію українського іконопису, графіки, скульптури; на основі мистецтвознавчого аналізу висвітлено художньо-стильові, іконографічні, семантичні особливості визначних пам’яток у контексті загальноєвропейських мистецьких здобутків епохи бароко, класицизму, романтизму, модерну. Для мистецтвознавців, істориків, музеологів, культурологів, митців, колекціонерів та всіх тих, хто цікавиться, шанує та вивчає українську культуру.

Подробнее

Іван Мазепа (1639—1709) – одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають палкі суперечки. Мало кому випала така цікава й непроста доля за життя та після смерті. Приятель Петра І, один з перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного – і борець за інтереси Української козацької держави; будівничий величних соборів – і «Юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що проголошувалася з амвонів тих же соборів; неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор – і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програла найголовнішу й найризикованішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII століття, улюбленець жіноцта – і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант серед українських гетьманів… Про Мазепу ніколи не забували (хоч як не пригадати пушкінське з «Полтави» «Забыт Мазепа с давних пор…») і прихильники, і супротивники української ідеї. Той, хто прочитає цю книгу, зможе створити свій власний варіант образу гетьмана Мазепи – одного з найколорітніших, найцікавіших українців за всю історію нашої країни. У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.

Подробнее

Історія родини Марч, яку американська письменниця Луїза Мей Олкотт (1832–1888) почала розповідати в «Маленьких жінках», так захопила читачів, що авторці довелося написати ще одну книжку – «Маленькі чоловіки». Вони вже вийшли у видавництві «Фоліо». Роман «Хлопчики Джо» завершує цю сагу. Нині сестри, які крізь роки пронесли свою дружбу, знову разом. Сталося це завдяки невгамовній Джо, яка змогла об’єднати всіх близьких навколо спільної справи – виховання молоді. Тим часом її хлопчики, що стали першими учнями в старовинному Пламфілді, дорослішають, вирушають в інші світи, закохуються, потрапляють у складні життєві ситуації. Проте навіть за цілковитої безвиході не втрачають надії, бо в них є місце сили, куди можна повернутися і в горі, і в радості.

Подробнее

«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків. Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інструментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін. Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо). Видання стане у нагоді як науковцям, так і широкому загалу зацікавлених культурним спадком гуцулів. У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.

Подробнее

«Етнографічні групи українців Карпат. Лемки» – науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. У цьому монографічному дослідженні відображено своєрідність буття лемків, ґрунтовним аналізом охоплено увесь спектр їхньої матеріальної традиційної культури – народне зодчество, одяг, харчування, основні й допоміжні заняття, промисли та ремесла тощо, а також духовну культуру з її обрядово-звичаєвим багатством вірувань від язичництва до християнства, традиційні знання, фольклор та ін. Лемки, як одна з найпомітніших етнографічних груп українців, заслуговують на безумовне всебічне вивчення історико-соціального буття та культурної традиційності. Саме лемкам випала особливо важка доля через політичну ситуацію: бути уярмленими упродовж кількох століть не тільки одним окупантом, але й перебувати одночасно у складі декількох чужих держав, але не скоритися, не втратити своєї української самобутності, зберігши при цьому моральну велич і силу духу національного самоусвідомлення у найскладніших історичних випробуваннях. Лемків і Лемківщину слід розглядати не у загальноприйнятому руслі як українську діаспору, а як українське зарубіжжя, населення якого продовжує жити на своїй історичній батьківщині, але в політичних умовах іншої держави. Видання розраховане на наукових гуманітаріїв, а також усіх тих, хто цікавиться культурним багатством українського народу. У форматі PDF A4 збережено видавничий макет.

Подробнее

Події, пов’язані з історією про поштове відділення Лікаря Дуліттла, відбулися, коли він повертався з подорожі до Західної Африки. Ця мандрівка почалася з того, що тягништовхай, досить довго пробувши в Англії, трохи заскучав за Африкою. І, хоча він надзвичайно любив Лікаря й ніколи не подумав би його кинути, одного зимового дня, коли погода була особливо холодною й гидкою, тягништовхай запитав його, чи він не проти прогулятися до Африки у відпустку – так, на тиждень-другий… І там, у Королівстві Фантіппо, Лікар Дуліттл налагоджує роботу поштового відділення. Це перша частина чергової історії про чудового лікаря. У видавництві «Фоліо» 2020 року вийшли друком інші книжки Г. Лофтінґа – «Історія Лікаря Дуліттла» та три частини «Подорожей Лікаря Дуліттла».

Подробнее

Зинаида Крестовская, став полноправным сотрудником НКВД, получает важное задание. Однако даже после многих лет работы в морге, когда, как она думала, ее уже ничем не испугать, это задание шокирует: одну за другой в городе находят мертвыми маленьких девочек. Они из разных социальных слоев, не были знакомы, объединяет их только то, что они в нарядных платьях и их лица покрыты театральным гримом… Крестовская должна найти того, кто это сделал. Она пытается отказаться от выполнения этого задания, однако ее жизнь ей уже не принадлежит – она принадлежит другому человеку…

Подробнее

Кіноповість «ТОЛОКА. КРАЄВИД З ВІКНА ХАТИ» – це художньо-історичний твір, розширена версія сценарію фільму «Толока» режисера Михайла Іллєнка. В основі твору – поетичні образи Т. Г. Шевченка з «У тієї Катерини хата на помості…». Автор оповідає притчу, в якій «пролітає» крізь історію України, відтворює її драматичні та героїчні епізоди. У центрі сюжету – Катерина і її хата, що також має свою пам’ять, свою душу. Вік української хати короткий – від війни до війни. Кожне випробування руйнує хату Катерини. Але вона вперто, як і багато поколінь українців, знову й знову підіймає її з руїн.

Подробнее