LITMIR.BIZ

«Если поглядеть на нас просто, по-житейски, мы находимся в положении пассажиров…»

Подробнее

«В нашем доме, в этом чудовищном доме в предместье, густонаселенной громадине, проросшей неистребимыми средневековыми руинами, сегодня, туманным ледяным зимним утром, было распространено следующее воззвание…»

Подробнее

«Я возвратился, я прошел через сени и оглядываюсь вокруг. Это старый двор моего отца…»

Подробнее

Загадки Глібова – поетичні твори, навіть якщо йдеться про звичайні побутові речі – сокиру, пампушки, піч, хату, віз. Багатою є образна палітра Глібова – творця загадки-казки. У загадках Глібова народно-поетичні традиції злилися з фантазією автора. До багатьох образів-характеристик можна знайти аналоги у фольклорі, наприклад, таких, як «Золота тарілка», «чорна баба», але цілком оригінальним є «кавун» – повний місяць». Добре знаючи психологічні особливості дитини, письменник, очевидно, думав так: якщо дитина сама спроможна дати відповідь на загадку, то матиме задоволення, переконавшись, що не помилилася.

Подробнее

Байки Леоніда Глібова в цілому та розміщені у цій добірці – «Цуцик», «Щука», «Вовк та Ягня», «Мальований Стовп», «Муха і Бджола», «Жаба й Віл», «Зозуля й Півень» – зокрема, сповнені афористичності й глибокої мудрості. «На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться», «Рука, як кажуть, руку миє», «І Щуку кинули – у річку» – мораль у кожній байці звучить проникливо, а головні герої є уособленням розуму чи нерозважливості, кмітливості чи наївності, а традиційні вічні теми – соціальна несправедливість, працьовитість і ледарство, правда і обман, добро і зло – центральними у творах Л. Глібова.

Подробнее

Збірка казок Івана Франка під назвою "Коли ще звірі говорили” перший раз вийшла ще у 1899 р., друге видання з'явилось у 1903 році. До цієї збірки Франко додає передмову, в якій писав: „Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро… Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи.” У казках Івана Яковича Франка під образами тварин висміюються люди з їх недоліками: жадібністю, невдячністю, жорстокістю і нечемністю, хитрощами і лінощами. У казках тварини з цими рисами характеру завжди покарані. Працьовитий Осел, мудрий Їжак, слабкий Заєць завжди перемагають сильних і хитрих Лева, Вовка, Ведмедя. Їжак – неборак покарав хитру Лисичку за її підступність, а Добрий та розумний Дрозд знайшов вихід із загрозливого становища та провчив Лисицю. У казках висміюється зло, заздрість, грубощі, невихованість і тупість. Малі пташки Королики не дозволили Ведмедю ображати їх гідність, примусити його просити пробачення , добродушний Журавель провчив хитромудру куму Лисичку її ж методом. У народі ніколи не цінують людей, які живуть хитрощами, обманом, за чужий рахунок. Як би не маскував свою підступність, а правда завжди стане відомою, і тоді шахраю не поздоровиться. Також слухайте казки ОСЕЛ І ЛЕВ, ЛИСИЧКА І РАК, ЯК ЛИСИЦЯ САМА СЕБЕ ПЕРЕХИТРИЛА, ЗАЄЦЬ ТА ЇЖАК, ВОВК-СТАРШИНА, ЛИС І ДРОЗД, ЗАЄЦЬ І ВЕДМІДЬ, ВОРОНА І ГАДЮКА, КОРОЛИК І ВЕДМІДЬ, ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ, ЛИСИЧКА-КУМА, ВІЙНА МІЖ ПСОМ І ВОВКОМ, ТРИ МІХИ ХИТРОЩІВ, МУРКО І БУРКО, ФАРБОВАНИЙ ЛИС, ЯК СИНИЦЯ ХОТІЛА МОРЕ СПАЛИТИ

Подробнее

Лауреат Нобелевской премии Джон Голсуорси хорошо известен в нашей стране как автор знаменитой «Саги о Форсайтах». Однако его перу принадлежат не менее замечательные новеллы, рассказы и маленькие повести, проникнутые юмором, мягкой лиричностью и романтизмом. «Цвет яблони» – повесть из сборника «Пять рассказов».

Подробнее

«Двое мальчуганов играли в кости, сидя на парапете набережной. Мужчина читал газету, пристроившись на ступенях памятника, под сенью героя, размахивающего саблей. Девушка у колодца наливала воду в ведерко. Торговец овощами лежал около своего товара, уставясь в морскую даль. В пустые проемы окон и дверей видно было, как в дальнем конце кабачка двое мужчин попивают вино…»

Подробнее

500 фунтов в год и своя комната – это главное, что нужно женщине для творчества, по мнению Вирджинии Вулф. «Своя комната» – знаменитое эссе, основанное на лекциях, которые Вулф прочитала в Ньюнхэм-колледже и Гёртон-колледже – двух женских колледжах Кембриджского университета – в октябре 1928 года. В нем она обращается ко всем женщинам, занимающимся литературой, и вспоминает своих великих предшественниц – Джейн Остен, Шарлотту Бронте, Джордж Элиот, – вынужденных писать в общей гостиной, прятать рукописи подальше от посторонних глаз и все время сталкиваться с мнением, что писательский труд – недостойное занятие для женщины. Эссе, несмотря на публицистический формат, не теряет красоты и меткости слога, присущей творчеству Вирджинии Вулф, и полно тонкого юмора и самоиронии.

Подробнее

Франц Кафка – самая странная фигура европейской литературы ХХ столетия. Критики причисляют его ко всем литературным направлениям по очереди, называя и основоположником абсурдизма, и классиком магического реализма, и мастером модернизма, и предшественником экзистенциалистов. Его герои ищут ответы на незаданные вопросы, блуждая в тумане, на грани реальности, пустоты и ужаса, приковывая к себе взгляды все новых поколений читателей. Трагическая обреченность столкновения «маленького» человека с парадоксальностью жизни, человека и общества, человека и Бога, кошмарные, фантастические, гротескные ситуации – в сборнике представлены самые известные произведения великого австрийца, рассказы и притчи.

Подробнее