Три метри над рівнем неба - Федерико Моччиа

Скачать книгу

із діджеєм спалахнула бійка. Роберта зупинилася в дверях, з тривогою та жахом дивлячись на свою понівечену залу.

      – Вибач, де тут ванна?

      Роберта, навіть не здивувавшись цьому типові з дівчиною за плечима, показала йому напрямок.

      – Там.

      Степ подякував і подався туди. Підійшли Сицилієць та Гак, несучи яйця та помідори. Почали кидати їх, не розбираючи, в картини, стіни та гостей. Жбурляли з силою, так, щоб накоїти біди. Бранделлі підійшов до Роберти.

      – Де тут телефон?

      – Там.

      Роберта вказала напрямок, протилежний ванній.

      Вона почувалася регулювальницею, що намагається дати раду дорожньому руху, цьому жахливому хаосу, який діявся в її власній залі. На жаль, вона не мала повноважень, щоб усіх оштрафувати та вигнати.

      Хтось, більш завбачливий чи більш боязкий за інших, підійшов розцілуватися з нею.

      – Па-па, Роберто, з днем народження. Вибач, але ми вже підемо, добре?

      – Там.

      Вже у повному ступорі показала на вхідні двері, у які, якби вони не були її власними, вона дуже бажала б утекти.

      – Припини, кажу тобі, облиш мене. Ти за це заплатиш…

      – І хто ж мене покарає? Ота елегантна вішалка, яка мріє стати офіціантом?

      Степ увійшов у ванну і прочинив розсувні матові двері душової кабіни. Бабі вчепилася руками в раму, намагаючись зупинити його.

      – Ні! Допоможіть! На допомогу…

      Степ відступив на крок, легко відчепив її руки.

      Бабі вирішила змінити тактику. Спробувала бути люб’язною.

      – Ну гаразд, пробач мені. Тепер постав мене на місце, будь ласка.

      – Що значить «будь ласка»? Ти мені вихлюпнула кока-колу в обличчя, а тепер кажеш «будь ласка»?

      – Гаразд, я не повинна була її вихлюпувати.

      – Я знаю, що не повинна була.

      Степ увійшов у душ і, пригнувшись, став під лійку.

      – Шкоди вже завдано. Тепер я мушу прийняти душ, бо інакше ти потім скажеш, що я липкий.

      – Та ні, до чого тут це.

      Потужний струмінь ударив їй в обличчя.

      – Кретин!

      Бабі вигиналася, намагаючись сховатися від струменя, але Степ міцно тримав її.

      – Відпусти мене, придурку, дай мені вийти!

      – Що, надто гаряча?

      Степ, не чекаючи відповіді, покрутив змішувач, який був просто у неї перед обличчям. Викрутив до кінця у бік синього кольору. Вода одразу ж стала холодною. Бабі закричала.

      – Ось що потрібно: гарний крижаний душ, щоб трішки тебе заспокоїти. Ти ж знаєш, що це дуже корисно – крижані душі, які потім стають знову гарячими?

      І викрутив змішувач на червоне. Від води пішла пара. Бабі закричала ще голосніше.

      – Ой, пече! Закрий її, закрий!

      – А бач, воно справді дуже корисне для здоров’я – розширює пори, покращує кровообіг, до мозку приливає більше крові, відтак людина краще мислить і розуміє, що слід добре поводитися з іншими… Бути чемною й наливати кока-колу, а не хлюпати її в обличчя.

      У цей момент зайшов Малюк.

      – Швидше, Степе, ходімо. Хтось

Скачать книгу