ТОП просматриваемых книг сайта:
Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте
Читать онлайн.Название Фауст
Год выпуска 1831
isbn 9780880005449
Автор произведения Иоганн Вольфганг фон Гёте
Жанр Драматургия
Издательство Мультимедийное издательство Стрельбицкого
Ніяк собі ціни не пізнають!
Сумирність, лагідність – що краще є в природі?
Ці найкоштовніші з окрас…
М а р ґ а р и т а
Хоч раз мене згадайте при нагоді,
А я про вас гадатиму всякчас.
Ф а у с т
Не часто ходиш ти гуляти?
М а р ґ а р и т а
Та в нас хазяйство не яке,
Але, нівроку, клопітке:
В нас наймички нема; сама вбирай у хаті,
Сама вари й печи, сама і ший, і мий,
А мати в мене ще такі чепуркуваті,
Що боже крий!
А стан у нас не дуже і скрутний;
Таки не гірш, як у людей, достаток:
Од батька нам оставсь порядний статок —
Будинок свій, садок при нім густий.
Тепер уже спокійні дні настали;
В солдатах братик мій[68],
Сестричку поховали…
Мені з тим дитинчам був клопіт немалий,
Та я б воліла з ним возитися і далі —
Воно…
Ф а у с т
Таке, як ти, було мов янголя…
М а р ґ а р и т а
Мене любило дуже те маля.
Воно знайшлось уже по смерті тата.
А мамі тяжко так прийшлось —
Вже думали, що їй більш рясту не топтати,
Але таки очуняла якось.
Куди вже їй було гадати
Те пташенятко годувати!
От я й давай його тоді
Поїть на молоці й воді…
В моїх руках воно й росло —
Таке гарнесеньке було…
Ф а у с т
Ти щастя чистого зазнала.
М а р ґ а р и т а
Та й горя гіркого немало.
Вночі, було, по десять раз встаю
Я до колиски немовляти;
І напою,
Й візьму до себе, і давай люляти;
А як кричить, беру я лялечку свою
Та й ну по хаті взад-вперед гуляти…
А вранці вже над ночвами стою,
А там базар, а там в печі попорай —
І так щодня, сьогодні, як і вчора.
Отак-то, паночку, доводиться усяк.
Зате вже всмак їси і спочиваєш всмак.
Проходять.
М а р т а
Все винуваті бідні ті жінки,
Все кривдять їх старі холостяки.
М е ф і с т о ф е л ь
Як хто натрапить на таку, як ви,
То зразу вийде дур із голови.
М а р т а
Признайтеся, ви, може, щось найшли вже?
Комусь таки ви серце віддали вже?
М е ф і с т о ф е л ь
Так, власний дім і добра жінка нам,
Як той казав, – то скарб усім скарбам.
М а р т а
Та я не те; чи вже ви почували?
М е ф і с т о ф е л ь
Мене завжди і всюди шанували.
М а р т а
Та ні, всерйоз траплялось вам любиться?
М е ф і с т о ф е л ь
Так, жартувать з жінками не годиться.
М а р т а
Не