ТОП просматриваемых книг сайта:
Аномалія. Андрій Новік
Читать онлайн.Название Аномалія
Год выпуска 2019
isbn 9786171277120
Автор произведения Андрій Новік
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Ось, – Ян дістав з кишені смартфон та обрав офлайн додаток із завантаженою мапою. – Звідси кілька хвилин ходьби.
– Веди.
Четвірка рушила до Медіни. Біля кожного рундука під пекучим сонцем продавці поливали водою асфальт, щоб хоч якось втамувати несамовите пекло. Опинитися у прохолоді тіней вузьких вулиць було так само божественно, як і кинутися під аеропортовий кондиціонер.
Марта фотографувала абсолютно все. Навкруги лунали верески, продавці хаотично розмахували руками. Вони з усмішкою прикликали туристів та обіцяли привабливу знижку за купівлю двох і більше товарів. Божевілля ставало буденністю.
– Marhaba, my friend!
– Marhaba! Where are you from?! Come to me! Good price!
Вигукували англійською, французькою, рідше арабською. Чим глибше четвірка просувалася до Медіни, тим колоритніший вигляд мали місцеві. Скрізь витав запах мигдалю та свіжих прянощів. Чоловіки сиділи на землі, спершись на власні корзини, заповнені мандаринами та кавунами, й читали Коран. Більшість – босі. Діти кидалися між ноги й бігали одне за одним, обтраскуючи водою із пластикових пляшок все навкруги.
– А кажуть, що в Африці проблема із водою, – саркастично промовив Віталій.
– Вода он з того крана.
Усі обернулися в напрямку, куди показував Остап. Неподалік зі стіни виднівся кран, із якого струменем била прозоро-сіра вода, стікаючи до чогось схожого на велику кам’яну раковину. Почергово діти змінювали старших чоловіків та жінок, які набирали тут воду в пляшки або умивали обличчя, руки чи ноги. Джерельце слугувало радше спасінням від спеки, а не від спраги. Босоногим дітям це додавало розмаїття у нудний список можливих розваг на ринку.
За кілька хвилин українці звернули у провулок, де продавали м’ясо.
– О Господи! – вигукнула Марта й затулила носа долонею.
Обабіч звисали тваринячі туші. Деякі були ще зі шкірою. Погляди місцевих були прикуті до туристів. Кожен підбіг до проходу й ледь не хапав їх за руки.
– Nice meat! Camel!
Дівчина пискнула і з огидою відвернулася. Хлопці підступили до прилавка найближчого марокканця й поглянули на те, що викликало таку реакцію в їх подруги.
– Не думав, що моя перша зустріч із верблюдами буде такою.
Палець Віталія самотужки потягнувся до відрубаної верблюжої голови. Таких стояло поряд три. Дві з них були без шкіри. Язик, очі та зуби на місці. Голови тхнули гниллю та смертю. Чорні кристалики тягнули до своєї бездонності та ніби кричали про порятунок.
– Nice!
Араб швидко наблизився, вхопив верблюжу голову, до якої тягнувся палець Віталія, та силою вклав у його руки.
– Жахіття, фу!
Віталій здригнувся від огиди й впустив масивну частину тваринячого тіла. Марокканця така реакція тільки розсмішила.
Усміхалася