Скачать книгу

лютий погляд доглядача.

      – Тоді, – підбив підсумок Лавр, – покажіть мені, будь ласка, де розташовані згадані вами кабінети.

      – О Господи! – прошепотів брат Олександр. Йому, певне, ввижався вже не дощ, а ціла злива.

      Першим на другий поверх рушив старий мисливець. Лавр, Корецький і доглядач приєдналися до нього.

      Кабінет Великого Майстра займав торцеве приміщення в одному з кінців храмового «трансепту». Компанія зупинилась у приймальні перед дверима з дубового масиву, що вели до кабінету. Підлога приймальні була покрита червоним килимом з високим ворсом. Над секретарським столом височіла срібляста макінтошівська панель. За склом книжкових шаф Лавр помітив не тільки фоліанти у шкіряних палітурах, але й керамічні вироби з помпезною символікою. На стінах висіли великі портрети в золотих рамах. Серед зображених Лавр упізнав Симона Петлюру. На шиї у Головного отамана висіла блакитна стрічка з підвіскою у вигляді золотого циркуля.

      Свіритень перехопив його погляд і пояснив:

      – Це портрети колишніх Великих Майстрів. Ви напевно знаєте, що Петлюра був Провінційним Майстром України за часів Громадянської війни.

      – Ні, у школі нам про таке не розповідали, – посміхнувся Лавр. – А сам я масонами якось не цікавився. Упс.

      – Зараз не час для просвітницьких лекцій, – голос доглядача став ще скрипливішим. – І що ж ви хотіли, пане Грінченко, тут побачити? Зачинені двері?

      – Те, що я хотів, я побачив. А зараз я хочу намалювати план будівлі. Мені треба для звіту. План із розташуванням основних приміщень, входів, сходових кліток. Ви мені допоможете?

      – Спробуємо, – пообіцяв Корецький.

      Вони розклали на секретарському столі лист паперу і накреслили грубу схему.

      Лавр запитав:

      – Значить, у Храмі є лише два приміщення з обмеженим доступом, які обладнані сейфами, – кабінети Великого Майстра і Командора. Я вірно зрозумів?

      – Є ще сейф у підвалі, – повідомив брат Олександр. – Навіть не зовсім сейф, а така велика металева шафа. Ще є спеціальний сейф у готельному блоці, де мисливці зберігають зброю.

      – Спеціальний сейф для зброї?

      – Збройний сейф на чотири рушниці, – підтвердив Свіритень. – Зроблений на замовлення.

      – Що там тепер знаходиться?

      – Моя двостволка. Володимир «сайгу» забрав із собою.

      – Більше нічого?

      – Мисливський ніж, штук двадцять патронів, чехол, дві банки з пінкою, йоршики… А ще забув, там окремо лежить приціл. Цейсівський. І мій бінокль.

      – А що зберігається в підвальному сейфі? – Це питання Лавр адресував доглядачеві.

      – Не знаю.

      – А хто знає?

      – Офіційно там зберігаються ритуальні предмети для агап.

      – Для чого?

      – Для ритуальних братських вечер. Кожна регулярна вільномулярська робота закінчується такою вечерею. Вона називається агапою. Ключі від підвального сейфу має лише Великий Агапмейстер. Тобто той, кому за посадою доручено організовувати

Скачать книгу