LITMIR.BIZ

Скачать книгу

– До цього я взагалі не відчувала ніяких ніг, отже, можливо, я усе роблю як слід».

      – ПОПЕРЕДЖЕННЯ, – промовив механічний голос. – СЮЗАННО З НЬЮ-ЙОРКА, ТЕ, ЩО ВИ РОБИТЕ, НЕБЕЗПЕЧНО. ПОСЛУХАЙТЕСЬ МЕНЕ, БЛАГАЮ. НЕГАРНО ДУРИТИ МАТІНКУ-ПРИРОДУ.

      Їй спливла одна з Роландових примовок: «Роби, що мусиш, а я робитиму, що сам мушу, й побачимо, хто вхопить гусака». Вона не була певна, що розуміє, до чого це, але їй здалося, що цій ситуації та примовка пасує, тож вона промовляла її вголос, повільно, але безупинно відкручуючи регулятор «ПОТУГА ПЕРЕЙМІВ», і так вже минула цифру 4, потім 3…

      Вона хотіла довернути його до одиниці, але біль, що стрелив їй у голову, коли ця ідіотська штука проминула цифру 2, був таким нестерпним, таким знесилюючим, що її рука відсахнулася.

      Якусь хвилину біль не вгавав – навіть був посилився, і вона подумала, що він її вб’є. Либонь, і Мія повалиться зі своєї лави, і обидві вони помруть ще раніше, ніж їхнє спільне тіло впаде на бетон перед скульптурою черепахи. Завтра або післязавтра її труп швиденько відвезуть на Гончарне поле18. А що буде написано в довідці про смерть? Інсульт? Інфаркт? Чи, може, оте стандартне, що пишуть заклопотані медики, – «через природні обставини»?

      Проте біль ущух і навіть залишив її живою. Вона сиділа перед панеллю з двома безглуздими регуляторами і тумблером, важко дихала і витирала обома руками собі піт зі щік. Оце-то молодчага, у техніці візуалізації вона може стати світовою чемпіонкою.

      – Це більше за візуалізацію – ти ж це розумієш, правда?

      Авжеж, вона розуміла. Щось її змінило – щось змінило усіх їх. Джейк оволодів доторком, різновидом телепатії. Едді виріс (і продовжує розвиватися) у творця потужних талісманів – один з них уже прислужився для відкривання дверей між двома світами. А вона?

      – Я… привиджую, уявляю собі. Оце і все. Хіба що, коли я уявляю достатньо напружено, привиджене починає втілюватися. Скажімо, як втілилася Детта Волкер.

      По всій наявній версії Доґана сяяли бурштинові вогники. Деякі просто на її очах перетворювалися на червоні. Під її ступнями – спеціальними гастрольними ступнями, як вона їх подумки назвала, – тремтіла й гуділа підлога. Ще трохи, й тріщинами візьметься її древня поверхня. Тріщини поширюватимуться й поглиблюватимуться. Леді і джентльмени, ласкаво просимо до дому Ашерів19.

      Сюзанна підвелася з крісла і огляділася навколо. Треба повертатися. Чи вона ще щось мусить зробити, перш ніж звідси піти?

      У неї народилася думка.

ТРИ

      Сюзанна заплющилась і уявила собі радіомікрофон. Розкривши очі, вона побачила мікрофон перед собою: він стояв на панелі, праворуч від двох регуляторів і тумблера. На підставці мікрофона вона уявила собі назву компанії «Зеніт»20 з її логотипом- блискавкою Z, але натомість там з’явився напис: «ПІВНІЧНИЙ ЦЕНТР ПОЗИТРОНІКИ». Отже, щось домішалося до її техніки візуалізації. Їй стало надзвичайно моторошно.

      Прямо під мікрофоном на панелі

Скачать книгу