LITMIR.BIZ

      Успадковує ранок Оттіла прокинувся від душі роздирають матів укомплектованої засудженої в адміністративному порядку бригади в складі: Жаби – за типом бригадира, Ідота – НЕ зміряв підсобника і бабки Клавкі – зірки колективу.

      – Куди дошку, дура, кинула? -Орал Ідот, проколов собі ногу цвяхом.

      – А ти що, в кулі довбати? Вона на нозі твоїй висить! -заступілся Жаба за даму сміючись.

      – Ти взагалі, медуза, помри. -ответіл Ідот старому, а вага її ти, стара, ще кинеш дошку з цвяхами, жопой посаджу.

      – Дивись, сам на гвоздик жопой НЕ напр, особливо на Жабін! -басом отгрохотала без зубая бабка Клавка.

      – Так, засуджені, що кричимо, а бійки немає? -інтеллігентно посміхаючись запитав, що вийшов на ганок, Оттіла.

      – Так ось, ця дура стара дошки розкидала, я і наколов ногу. болі що скромно прогундел Ідот.

      – Аккуратней треба. Тут і мої діти гуляють.

      – А що, Сара вже ходить? -обрадовалась бабка Клавка. -І як протікає її вагітність? не народила ще?

      – Ходить, на жаль, тільки уві сні. -пріунил господар і тут же здивувався через слова «вагітна». -Що ти сказала?

      – Вибачте, будь ласка, але це радість?! -скромно вибачилася стара жінка.

      – Да ладно, вже змирилися. Вона під наглядом лікаря Смертьева, професора з Пітера. -Только вот не пойму … -І Оттіла вчасно перервався.

      – Від кого вагітна? -ляпнула Старуха.

      – Від куди ти знаєш про вагітність? -іспугано запитав Клоп.

      – Так все село знає і знає від кого. -заявіла впевнене бабка.

      – І від кого ж? -спросіл Жаба, відриваючи дошку від стіни.

      – Так ти що, не викорис, чи що? -удівілась бабка.

      – Так не томи, назви ім'я, сестра, ім'я, відповів старий.

      – Так синок ваш, Ізя. -уверено в голос відрапортувала стара.

      – Опа, ні хріна собі, прикол! -За млів Ідот.

      – А ти взагалі мовчи, жертва аборту. -наехала бабка на пацана.

      – Тихо! -застрожілся Клоп. -с чого ти, бабка Клавка, це взяла? Хто тобі сказав цю єресь? -отупел Оттіла і потемнів, так як був смаглявий.

      Клавка зам'ялася і стала виглядати страшніше, років на двадцять старше своїх сімдесяти років.

      – Ну, я так думаю, -насторожілась Клавка і змінила виразу обличчя, і стала виглядати як тринадцятирічна дівчинка, подивилися в дзеркало після втрати совісті. Шкура її натяглася і видавав її реальність тільки беззубий рот, де стирчав один лише чорний, як вугілля, зуб і недобиті карієсом пеньки. -Ведь з усіх самців, її відвідував тільки Ізя… і Ви? -бабка поперхнулась. -но ви її батько! Я вважаю.

      – У сортирі думати будеш, а тут, давай, паші. -наехал Ідот, -Що мужика в фарбу вганяє? Хочеш на телебачення потрапити? Сенсація! Брат поимел сестру і народився гуманоїд? Так ти скоріше здохнеш, ніж хтось зверне на це увагу.

      – А може ти його батько?

Скачать книгу