ТОП просматриваемых книг сайта:
ШАЛЕНИЙ СИЩИКИ. Смішний детектив. СтаВл Зосімов Премудрословскі
Читать онлайн.Название ШАЛЕНИЙ СИЩИКИ. Смішний детектив
Год выпуска 0
isbn 9785449806994
Автор произведения СтаВл Зосімов Премудрословскі
Жанр Приключения: прочее
Издательство Издательские решения
– … І звіт відішлемо по інтернету Маршалу.
– А ти Маршала бачив коли-небудь, апчхи. -Арутун уповільнив хід ложкою.
– Ні. Хоча я колись працював його ад'ютантом.
– Так, а документи хто підписував? -Арутун потягнувся за оселедцем і рукавом зачепив жирний шар борщу. У нього в двері віконце, як в касі: туди кладуть і секретні папери, і жратва, в яку я, скажу по секрету, не раз плював.
– І він не знав? апчхи.
– Якщо б він не дізнався, то я б тут не був.
– Не розумію, ви там жили як сир у маслі, навіщо потрібно було плювати?
– Це в цій країні плювки – образа, а у мене на батьківщині це знак вітання і любові, як поцілунок. Адже коли цілуєшся, то смокчеш слину партнера. А це поцілунок на відстані… Ні хто не бачив його обличчя. Ну да ладно, Доїдай і йди вартувати п'ятак.
– А ви? апчхи.
– А я піду думати. Якщо що?!.. -зевнул Клоп. -Я під жінко.
– В спальні?
– У туалеті, баран, звичайно. А краще закривай їх в гаражі. Звідти вони все одно не вилізуть до ранку.
– А машина? апчхи.
– Яка машина?
– Ну, раз гараж, апчхи, значить машина є?
– Була колись, точніше сказати – мотоцикл. Ізя розбив, зараз тільки зім'ятий шматок металу, валяється…
– Ну, я пішов, Бос?! апчхи.
На ранок прийшов старий Жаба і, отримавши вказівки, пішов прибирати в сарай. У сараї давно не прикладалася рука хазяйська і все там поросло лайном. Оттіла, як зазвичай сів вирівнювати цвяхи. Хочу зауважити, що у всіх сищиків є хобі, яке їх наводить на роздуми: у Холмса це гра на скрипці, у Пуаро – довіряти своїм сірим клітинам без втручання свідомості, у агента Кея – є пиріг, а у Клопа – випрямляти цвяхи. І коли вони закінчувалися, то він їх забивав і видирав назад, щоб знову їх вирівняти і при цьому відчувати кайф роздуми.
Тюк, тюк, тюк, тюк. І так година за годиною, день за днем, рік за роком і… Раптом з сараю з'явилася противна рожа Жаби і втупилася, посміхаючись на дільничного.
– Що тобі, вонючка? -спросіл Оттіла.
– Покурить можна, начальник? -неуверенно запитав старий.
– Що, смердить?
– Не те слово. Ти, походу, розвернув НЕ згнилий труп динозавра?
– Та ні, просто пернул, пустив голубка, що аж самому не киснем.
– Гаразд, кури.
Старий вийшов і дістав цигарку.
– Стій!
– Що, начальник?
– Тільки жопу в сараї залиш.
– Хе-хе, прикол зрозумів. -сел у сараю навпочіпки і хотів було підкорити цигарку…
– … Косяк, чи що? -наехал Клоп.
– Ні, начальник, просто Біломор.
– А ну-ка дай сюди.
Старий простягнув цигарку. Оттіла взяв і підкурив. Цигарка виявилася чистою, без добавок.
– На, кури. -отдал Оттіла цигарку Жабі.
– А ви на довго до нас?
– Я вже тут шість років і думаю на вічно. Я змирився. Плюнув на кар'єру. Проміняв на цей чудовий світ, від якого несе гноєм і лайном… Будь він проклятий. Коротше, що я вже набрид?
– Та ні, коли я до відсидки останньої